Державний діяч II Речі Посполитої, польський художник, історик, міністр внутрішніх справ. Вихідець із групи "пілсудчиків". 

Працював на посаді волинського воєводи у 1928-1938 роках. У цей час відомий як важлива особа у справі польсько-українського порозуміння. Був прихильником розвитку місцевого самоврядування з залученням українських службовців і сконцентрував свої зусилля на збільшенні частки українців в органах місцевого самоврядування. Підтримував розбудову українських і польсько-українських громадських організацій. Тиск противників цих ідей змусив Юзевського піти з посади.

Відомий історик Тімоті Снайдер назвав Генрика Юзевського героєм "мікроскопічної холодної війни" між СРСР та міжвоєнною Польщею. Найважливішим полем цього конфлікту були українські території, які обидві сторони вважали найслабшою точкою противника, а одну з головних ролей, в тому числі розвідувальних, відіграв власне Юзевський.