Сьогодні у Луцьку наново відкрили  втрачену, а зараз відновлену меморіальну дошку видатному чоловікові, онуку мариніста-художника Івана Айвазовського – льотчику Костянтину Арцеулову. Про один із курйозних моментів із життєпису авіатора читайте у нинішньому матеріалі.

***

11 серпня 1916 року у 8-му винищувальному загоні окрім Костянтина Арцеулова почав літати другий пілот – А. Шарапов, який до того часу вже отримав звання прапорщика. Під час чергового бомбардування Луцького аеродрому літак Арцеулова був пошкоджений.  Прапорщик А. Шарапов вилетів 24 серпня під час бомбардування Луцька на «Ньюпорі-11» N 1154/1599. Він вів бій протягом 35 хвилин і «при нападі на ворожий літак біля Луцька вбитий кулеметним вогнем». Куля попала у Георгіївський хрест, який деформувався і увійшов у серце. Оскільки Арцеулов більш 20 днів вилітав один, командування прийняло загиблого пілота, який мав подібну статуру і аналогічну війскову форму, за Арцеулова. 

У російській, а згодом і закордонній пресі з’явилися багаточисельні повідомлення про загибель льотчика. У сім’ї Арцеулових ще у 80-ті роки минулого сторіччя зберігалася дощечка з надписом: «24 / VIII.1916. Прапорщик Арцеулов».

Сам пілот розповідав про цю подію так: «Був у мене підшефний льотчик. У той самий день я вирішив вперше довірити йому чергування – ми охороняли штаб у Луцьку. Він прямо-таки помчався на радощах, а я, скориставшись тим, що виявилася заміна, ліг спати. Прокинувся як від землетрусу. Німці бомблять аеродром. А мій підшефний (прапорщик Шарапов) у повітрі, і усі впевнені, що це я. До цього дня літав тільки я один... Він був збитий на висоті. Від літака майже нічого не лишилося. Коли нарешті, добрався до місця загибелі, там вже стояла ця сама  дощечка...» Більш того, у той же день Костянтин Арцеулов зайшов у церкву і опинився на власному відспівуванні! Через кілька днів, після ще одного бойового польоту, 30 серпня 1916 року Арцеулов вибув у Крим, у відділення Севастопольської Авіаційної школи. Він згадував: «Друзі ж на диво швидко змінили скорботу на жартування: «Тобі, Костя, як «убієнному воїну», у купейному вагоні їхати не можна. Тільки в окремому товарному».

Добрі друзі, що й казати!

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.