Нещодавно ласкаві читальники мали змогу ознайомитися із міськими справами Луцька першої половини ХVІ століття. Люстратори в 1545 році способилися до ревізії ще однієї волинської фортеці – Володимирського замку. Відтак опис околиць міста й актуальні проблеми тамтешніх міщан пропонуємо вашій увазі нині.

***

Взявши із собою князя-старосту володимирського та зем’ян деяких, їздили довкола всього міста, дивлячись до робіт над парканом [міським], ровами та валами. І бачили два вали високі, а два рови глибокі, які з стародавніх часів викопані й до ладу доведені великим коштом. Початок беруть од ріки Смочі, аж до ставку і до ріки великої, Лугом званої, до стін міста і замку доходять. І кажуть, що раніше на місці тому, куди паркан сягає, замок окольний був.

Особливо міщани володимирські жалілися на князя-старосту володимирського, що деякі мисливці та слюсарі й інші ремісники, мешкають у місті Володимирському й будинки свої мають: Ганус Барбер, Ян Мисливець, дім Яскової, дім Ільїної, Петро Мисливець, Скрипковської дворик, Бондариха, Блажко Слюсар, Павло Коновал, Конон Стадник, Тишко Іконник, Петраш Колінко, Федина, Маленького син, Федець Жужів, Кавин Печник на Кривій вулиці. Тії [люди], на міському ґрунті жиючи, старостою прикриваються, жодних податків міських не платять і підвід давати та паркану міського робити не хочуть.

При тому скаржились міщани володимирські на князів, панів та зем’ян, які близько біля Володимира володіння свої мають, а міщанам забороняють по дерево до лісів та дібров своїх їздити. Суперечить те листам-привілеям, які міщани володимирські від королів, їх милості, отримали віддавна.

Також скаржилися, що коли посли татарськії та інші через Володимир ідуть й пристави з ними відіслані бувають, то стації великі в них беруть: воли, барани, мед, пиво, овес, сіно та наїдки різні. А такого раніш ніколи не бувало. На що й листи господарські (великокнязівські – ХЛ) у себе мають.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.