Їх прислав Робесп'єр.
З постаттю Розалії Любомирської (Ходкевич) на Рівненщині пов’язано багато легенд і містичних подій. Перша з таких, за оповідями старожилів, відбулась в день страти Розалії в Парижі. Тоді вона явилась своїй матері Людвіці, яка на той час була власницею Млинівського палацу.
Пані Ходкевич була налякана зустріччю з примарою, в якій впізнала силует доньки. Потім дізналась про трагедію, яка сталась в Парижі і негайно виїхала з Млинова у свій маєток у Чорнобилі. У млинівську резиденцію вона після моторошного випадку так і не поверталася. Пізніше привид Розалії ще не раз бачили місцеві мешканці в 1990-х, проте зараз він знайшов спокій і не тривожить більше млинівчан. А легенда про нього передається й досі.
Невтомно працює гільйотина. Картинка L'Officiel
Хто ж та дама, яка лякала своєю присутністю млинівчан та гостей резиденції Ходкевичів на Волині не одне століття? Її коротка біографія заслуговує не однієї книги.
Отож, Розалія Ходкевич народилась 16 вересня 1768 року в містечку Чорнобиль. Вона була середньою із трьох доньок Яна Миколая Ходкевича та його дружини Людвіки з Жевуських.
Вона вважалась однією із найкрасивіших жінок Європи того часу. До наших часів дійшли численні зображення та описи зовнішності Розалії. Стрункий стан, голубі очі, злегка кирпатий ніс та руде, а за іншими джерелами, світло-русяве волосся… Нею захоплювались, присвячували вірші, поеми та відважно бились на дуелі… Її чарівність доповнювалась дотепністю, яка вражала багатьох, хто заводив з нею діалог на інтелектуальні теми.
В дев’ятнадцять років Розалія стає дружиною князя Александра Любомирського. На той час її обранець був безмежно багатою людиною, можна сказати магнатом. Він володів Опольським ключем Любельського воєводства. В подружжя народжується донька Людвіка, яка померла ще немовлям. Через рік Розалія народжує другу доньку, яку називають подвійним іменем Александра-Розалія. До речі, це була не забаганка батьків. А існує давнє повір’я, наче подвійне ім'я — це оберіг, який може людині вберегти життя.
Розалія Любомирська (Ходкевич). Автор Анна Раєцка. 1789-1790, cyfrowe.mnw.art.pl
Народження бажаної доньки не змогло вберегти шлюб Розалії, вогник пристрасті між подружжям так і не виник. Князь Любомирський здавався дружині нудним, нецікавим і провінційним. Маєтки і гроші чоловіка не втримали Розалію в родовому помісті. Дружина залишає чоловіка і переїздить до Варшави. В столиці краса та елегантність Розалії не залишилась непоміченою. На неї звернув увагу племінник польського короля Станіслава Августа Понятовського – Юзеф.
Молодий князь Понятовський пізніше стане маршалом Франції. Проте відносини між молодими людьми закінчились нічим, чого не можна сказати про Розалію і Тадеуша Мостовського, наймолодшого сенатора Варшавського Сейму. Пізніше кохання і фатальний потяг до Мостовського приведе за два роки Розалію до гільйотини.
В червні 1792 року Тедеуша Мостовського направляють з дипломатичною місією до Парижу. Розалія вирішує їхати вслід за коханим і бачить в романтиці революційного міста певні перспективи для її відносин. Напевно, вона хотіла розпочати так нове життя, як кажуть, з чистого листа. Відважна Розалія бере в далеку подорож малолітню доньку Розалію, якій на той час виповнюється чотири роки. Цей жест означає одне, вона спалює всі мости. Вертатись явно не збиралась.
В Парижі Розалія разом з донькою мешкала в розкішному палаці знаного рояліста і прихильника Людовіка XVIII князя Фрідріха Зальм-Кірбургського. Відомо, що Розалія не стояла осторонь політичних процесів в Європі і брала активну участь в контрреволюційній діяльності у Франції.
Розалія Любомирська (Ходкевич)
В жовтні 1793 року Розалія була заарештована і поміщена до в’язниці. Арешт передували такі події. Напередодні в Парижі ув’язнили мадам Дюбаррі, офіційну фаворитку французького короля Людовика XV. Під час обшуку в її палаці були знайдені листи, підписані Любомирською, в яких Розалія висловлювала співчуття до долі Марії-Антуанетти, королеви Франції, яка в 1793 році була страчена на гільйотині рішенням революційного Комітету громадського порятунку Франції. Листи Любомирської послужили доказом, що Любомирська не підтримує політику нового уряду Франції. Проти неї було порушено справу.
Останні вісім місяців свого життя Розалія провела разом з п’ятилітньою донькою в різних в'язницях Франції. Допити виснажували її. Розалії було всього 25 років. Здається, тільки починати життя, мріяти про майбутнє… Завдяки піклуванням польського уряду вдалось відтягнути час страти на вісім місяців. За цей період було навіть кілька невдалих спроб втечі, але вони закінчились фіаско.
Розалія Любомирська (Ходкевич) померла 30 червня 1794 року в Парижі, її стратили на гільйотині рішенням Революційного комітету Франції.
Донька Розалії Любомирської – Розалія (Олександра) Любомирська Жевуська, e-muzeum.eu
В камері Розалія очікувала смертного вироку не сама, з нею була її малолітня донька Розалія. Ось як вона згадувала в своєму щоденнику останні хвилини життя матері: «Я досі пам’ятаю, як відкрилися двері в’язниці, мати піднялася із землі, на якій лежала, взяла мене на руки, підняла над своєю головою і поглянула на катів, яких відправив до неї Робесп'єр. Вона обняла мене малу міцно-міцно, потім посадила на землю і гордо пішла на смерть».
Пізніше в своїх мемуарах коханий Розалії, Тадеуш Мостовський напише такі слова: «Ми їхали захоплені жагою побачити революційний Париж, а місто насолоди стало для нас містом могил…».
Розалія Любомирська (Ходкевич) була похована в братській могилі паризького кладовища Пікпу. Вона не дожила всього місяць до падіння Робесп'єра і, можливо, залишилася б жива. Її донька після страти матері була поміщена в тюремну лікарню, де її знайшов представник батька і вивіз із Франції. Пізніше письменник Оноре де Бальзак зобразив Розалію в своєму творі «Пані де ла Шантр’є».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
