Наталія Захарченко – співачка сопрано

  1. Новина відноситься до:

Сьогодні хочемо розповісти нашим читачам про маловідому постать співачки з Волині. Нижче мова піде про Наталію Захарченко, яка прославилась як співачка сопрано, педагог, заслужена артистка та професор.

Наталія Захарченко народилась 3 липня 1907 року у місті Ковель Волинської губернії. Про дитинство та юність волинянки маємо, на жаль, маємо не багато інформації. Знаємо, що батька її звали Йосип.

Коли Наталії виповнилось сімнадцять років, вона стала студенткою Київської консерваторії, куди вступила на фортепіанний відділ у клас професора С. Короткевича. Проте через рік Наталія захотіла змінити свою спеціалізацію і перейшла до вокального класу проф. М. Чистякова.

Солісткою театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка Наталія Захарченко стала в 1931 році й пробула нею до 1955 року, тобто майже чверть століття.

 

Наталія Захарченко

 

Наталії дуже вдавались партії лірико-драматичного сопрано, а саме Наталка, («Наталка Полтавка), Оксана («Запорожець за Дунаєм»), Маженка («Продана наречена»), Дездемона («Отелло»), Баттерфляй («Мадам Баттерфляй»), Мікаела («Кармен»). Для того, щоб наші читачі почули чарівний голос волинянки, нижче ми подаємо аудіо запису голосу Наталії Захарченко.

 

 

 

 

 

Знаємо, що солістка театру активно гастролювала, виступала з концертами по Уралу, Сибіру.

Наступний період життя Наталії Захарченко був більше пов’язаний із педагогічною діяльністю. Зокрема, в 1953–1990 роках. Наталія працювала накафедрі сольного співу спочатку на посаді доцента, а пізніше з 1973 року - професора.

 

Національний театр опери та балету імені Т. Г. Шевченка, 1960-ті роки

 

Наталія Захарченко має свою наукову школу послідовників її майстерності. Серед її учнів відомі оперні й камерні співаки.

Наталія Захарченко померла 22 березня 1992 року в українській столиці, де була й похована. До останніх днів працювала, була віддана улюбленій справі.

На вшанування Наталії Захарченко в Києві була встановлена пам'ятна дошка на вулиці архітектора Городецького.

 

Ковель у 1915

 


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі