§ Скульптура історичної Волині. Малознане мистецтво краю

Скульптура історичної Волині. Малознане мистецтво краю Фото: колаж Наталки Курсик

Історично на Волині мистецтво скульптури було представлено завжди скромніше, ніж, скажімо, у сусідній Галичині. На це є свої причини – насамперед, конфесійного характеру. Так склалося, що понад 200 років на Волині домінує православ’я, в якому скульптура як вид мистецтва, не так поширена.

Та все ж історія нам залишила згадки про цінні і цікаві скульптурні твори як сакрального характеру, так і пов’язані з іменами виданих волинян чи знаковими історичними подіями.

Десятки волинських католицьких і уніатських храмів, магнатських парків,палаців і просто міських майданів і вулиць протягом століть прикрашалися цінними скульптурними творами. Скульптура завжди не лише доповнювала і прикрашала архітектурні ансамблі, але й часто була яскравим і самобутнім видом образотворчого мистецтва. На щастя, частина цієї культурної спадщини збереглася і до нашого часу.

Пропонуємо Вам познайомитися з найвизначнішими з них – збереженими і втраченими.

Боремель

Фігура Христа у древньому Боремлі – надзвичайно цікавий і рідкісний для Волині монумент. Кількаметровий бароковий п’єдестал увінчує фігура Ісуса Христа, що падає під тягарем хреста. Монумент був встановлений у 1786 році Францішеком Чацьким та його дружиною Кунегундою із Сангушків на місці дерев’яної церкви, де, за переказами, відбулося чудесне об’явлення ікони Христа Боремельського. Інскрипція польською мовою розпочинається словами «Спасителю та Володареві світу, що падає під хрестом».

Окрім цього незвичного монумента, в Боремлі збереглися два кургани, увінчані колонами з бароковими і експресивними фігурами святої Теклі та святого Йосипа з Дитятком Ісус, встановлені у 1785 році, ймовірно, також родиною Чацьких. Правда, іконографічні атрибути скульптури святої (постать, що стоїть на земній кулі та перемагає змія) швидше вказують, що це традиційне зображення Богородиці. Можливо, таким чином фундатор зобразив усе Святе Сімейство.

 

Боремель. Скульптурна композиція «Христос під хрестом» (фото автора)

Боремель. Фігури святої Теклі і святого Йосипа

 

Любешів

На архівних світлинах пам’яток Любешова, зроблених польським фотографом Станіславом Бохніґом у 1929 році ми можемо бачити  чудову високохудожню барокову скульптуру, що прикрашала браму костелу Івана Хрестителя, збудованого у 1762 році. І хоч відомо, що найбільшою цінністю цього храму були ілюзіоністичні фрески Кароля Гюбеля, очевидно, що авторство фігур теж належить талановитому майстрові.

Фігури представляють постать святої у короні з державою в руці та святого з дитям. Ймовірно, фігури зображують святу Ядвігу та святого Йосипа. На післявоєнних світлинах цих скульптурних зображень вже немає, а 17 липня 1969 року сам костел був висаджений у повітря вибухівкою.

 

Любешів. Фігури святих на брамі костелу Івана Хрестителя (фото Станіслава Бохніґа)

 

Олика

Ще одним волинським храмом, багато декорованим скульптурою, є величний колегіальний Троїцький костел в Олиці, зведений коштом Альбрехта Радзивілла у 1640 році. Скульптором, який прикрашав цю видатну барокову пам’ятку, вважають львівського майстра Мельхіора Ерленберга (відомого також під ім’ям Ампелі), учня видатного скульптора Йоганна Пфістера.

Існують думки, що олицьку скульптуру складно назвати шедевральною. Тут можна пригадати хоча б, як саркастично висловлювався про її художню цінність Юзеф Ігнацій Крашевський у своїх «Спогадах з Полісся, Волині й Литви» 1839 року. Ерленберг, окрім пишних мармурових і алебастрових барокових вівтарів та чисельних епітафій, створив фігури апостолів з липового дерева, які прикрашали верхні частини пілястрів в інтер’єрі костелу, а також пишно оздобив головний фасад храму, який прикрасили фігури святих Петра і Павла та покровителів Польщі – святих Войцеха і Станіслава.

Але більшість мистецтвознавців вважають, що найціннішими на фасаді є величезний барельєф «Коронація Пресвятої Діви Марії», де Божа Матір зображена в повний зріст на півмісяці серед хмар і голівок херувимів та рідкісне скульптурне зображення Бога-Отця у напівкруглому фронтоні. На відміну від інтер’єру, зовнішній скульптурний декор костелу досить непогано зберігся. Реставраційні роботи, що тривають у костелі кілька років, повинні у 2019 році розпочатися саме на головному фасаді.

 

Олика. Святі Войцех і Станіслав на фасаді колегіального Троїцького костелу (фото з сайту «Проект «Українські Архітектурні Пам’ятки. Спадщина»)

Олика. Барельєф «Коронація Пресвятої Діви Марії» на фасаді колегіального Троїцького костелу (фото автора)

Олика. Барельєф «Бог-Отець» на фасаді колегіального Троїцького костелу (фото автора)

 

На старі світлини Олики потрапила ще одна цінна пам’ятка – скульптурна композиція «Мадонна з немовлям та святими», яка знаходилася у внутрішньому дворі палацу, на стіні замкової каплиці, але не збереглася до нашого часу.  

 

Олика. Скульптурна композиція «Мадонна з немовлям та святими» у дворі палацу Радзивиллів (фото з сайту польського Національного цифрового архіву)

 

Кременець

Одним із найпопулярніших кременецьких фотосюжетів 1930-их років була Мадонна на тлі схилів Бони. Ця вишукана і дуже динамічна барокова фігура з тесаного каменю була встановлена на терасі єзуїтського колегіуму у 1762 році.

Мистецтвознавці припускають, що це робота одного з учнів Пінзеля або ж навіть і самого видатного скульптора. На початку ХХ століття фігура вже зникала зі свого постаменту. Лише у 1934 році у дворику колишнього реформатського монастиря її віднайшов викладач Кременецького ліцею Здіслав Целярський.

Мадонна тоді знову повернулася на своє місце. Переживши величезні руйнування міста у роки другої світової війни, фігура безслідно зникла вже у 50-их роках. Кременчани досі сподіваються віднайти її неушкодженою та повернути на своє місце, але останнім часом все частіше на офіційному рівні озвучуються ідеї і плани щодо відновлення зниклої пам’ятки.   

 

Кременець. Мадонна на терасі єзуїтського колегіуму (фото з сайту польського Національного цифрового архіву)

 

Острог

Без сумніву, найвидатнішим скульптором-волинянином був Томаш Оскар Сосновський, який народився у 1810 році у Новомалині під Острогом. Після закінчення Кременецького ліцею він навчався у Варшаві і Берліні. Пізніше Сосновський переїхав до Риму, де у 1846 році обійняв посаду професора Академії Святого Луки. В Італії наступив розквіт творчості волинського скульптора. Він стає одним з найвідоміших скульпторів свого часу, автором видатних творів мистецтв.

Талановитий скульптор був почесним членом 24 академій мистецтв у різних країнах світу. За вагомий особистий внесок у розвиток сакрального мистецтва Папа Пій ІХ нагородив Сосновського однією з найвищих нагород Ватикану - орденом Григорія Великого. І хоча більшість монументальних творів волинського скульптора знаходяться сьогодні у храмах і музеях Італії, Німеччини, Ізраїлю, Литви, Польщі, кілька його шедеврів можна побачити і на Волині.

Насамперед, це вражаюча скульптура «Христос на смертному одрі» і «Мадонна з немовлям», які зберігаються в Острозькому краєзнавчому музеї та «Пієта», виставлена у Рівненському краєзнавчому музеї.   

 

 Острог. Скульптура «Христос на смертному одрі» і її фрагмент (фото з книги Валерія Войтовича «Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму»)

Острог. Скульптурна композиція «Мадонна з немовлям» (фото з книги Валерія Войтовича «Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму»)

Рівне.  Скульптурна композиція «Пієта» (фото з книги Валерія Войтовича «Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму»)

 

Луцьк

Найбільшим «скульптурним музеєм» Луцька є чотирьохсотлітній кафедральний костел святих Петра і Павла. У цьому найбільшому луцькому храмі до сьогодні збереглося 11 цінних пізньобарокових високохудожніх скульптур – 5 на головному фасаді і 6 – в  інтер’єрі храму.

Ззовні фасад прикрашають  фігури покровителів костелу – апостолів Петра і Павла, які датуються XVIII століттям. В центральній частині фасаду – надзвичайно експресивне скульптурне зображення Богородиці, що стоїть на земній кулі і перемагає змія. У верхній частині фронтону знаходяться ще дві фігури невідомих святих.

Скульптурні зображення всередині костелу в силу об’єктивних причин збереглися набагато краще і сьогодні вражають своєю динамічністю і художньою виразністю. У нішах вівтарної частини, як і на фасаді,  ми знову бачимо  апостолів-покровителів храму, а  на бічних стінах трансепту – чотирьох святих ордену єзуїтів. Ліворуч – Ігнатія Лойолу та Франциска Ксав’єра - засновників ордену єзуїтів,  з протилежного боку – Алойзія Гонзагу і Станіслава Костку - покровителів молоді та студентства.

 

Луцьк. Фігури єзуїтських святих в інтер’єрі кафедрального костелу (фото Олександра Котиса)

Луцьк. Фігури невідомих святих на фасаді кафедрального костелу (фото Олександра Котиса)

 

Недалеко від костелу, на стіні житлового будинку по вулиці Братковського, знаходиться ще одна історична луцька скульптура, яка є сюжетом багатьох романтичних фотографій – святий Антоній з дитиною.

 

Луцьк. Фігура святого Антонія на житловому будинку (фото Олександра Котиса)

 

Низкиничі

У Низкиничах знаходиться цінний зразок скульптури епохи Відродження – надгробок київського воєводи Адама Киселя, похованого у 1653 році у крипті побудованої ним же Успенської церкви. Цей високохудожній ренесансний монумент  - єдиний такого роду на Волині і один із небагатьох в Україні.

Мармурово-алебастровий надгробок воєводи зображує півпостать Адама Киселя у лицарських обладунках з перначем в руці. Фігура поміщена у нішу з пишно декорованим мармуровим обрамленням, увінчаним родовим гербом на картуші. Під фігурою, у інскрипціях польською і латинською мовами, перелічені заслуги померлого. У 2018 році пам’ятка була фахово відреставрована коштом Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.    

 

Низкиничі. Надгробок Адама Киселя в Успенській церкві (фото Олексія Лозинського)

 

Кременець

Однією з найяскравіших історичних скульптурних пам’яток Волині є пам’ятник Юліушу Словацькому у кременецькому костелі святого Станіслава. Цей монумент авторства Вацлава Шимановського був виготовлений у 1909 році у Парижі, перевезений до Кременця та встановлений в костелі у 1910 році з нагоди сотої річниці від дня народження видатного волинського поета і кременчанина.

Пам’ятник зображує Словацького, що сидить, спираючись на праву руку, за ним, ніби янгол-охоронець, стоїть крилата постать у лицарських обладунках, що уособлює Генія. Через надзвичайну емоційність і виразність цю скульптурну композицію часто називали «Апофеоз Словацького».

У Кременці стверджують, що саме бронзовий Словацький захистив костел від закриття у радянський період, бо чисельні партійні делегації із соціалістичної Польщі хотіли його відвідати. У будь-якому випадку, цей костел був єдиним храмом Луцької римо-католицької дієцезії, який ніколи не зачинявся.

 

Кременець. Пам’ятник Юліушу Словацькому в парафіяльному костелі і його фрагмент (фото Романа Бречка)

 

І це не повний перелік таких пам’яток. Цінною скульптурою були прикрашені костели в Берестечку, Камені-Каширському, Рожищі, Порицьку, Ковелі, рівненський палац Любомирських, Братський міст в Луцьку та багато інших історичних місць Волині.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Роман ПАВЛЮК

Коментарі