§ Томаш Сосновський: римський скульптор із Волині

Томаш Сосновський: римський скульптор із Волині

Певно, будь-який історичний регіон має своїх постатей, які з різних причин не змогли реалізуватися вдома і були змушені творити десь-інде, зробивши значний вклад у певну сферу людської діяльності.

Томаш Оскар Сосновський – один із таких. Волиняни, який творив скульптуру в кількох куточках Європи, а найбільше в Римі, але маловідомий нині серед своїх співвітчизників. Французький дослідник Луїс Вейллот писав про скульптора, що він «не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею». 

Ким же був цей волинян шляхетського роду, який покинув усе заради вічного мармуру?

Волинська юність майбутнього скульптора

Томаш Оскар Сосновський народився в середині грудня 1812 року у родинному гнізді волинських шляхтичів Новомалин Острозького повіту Волинської губернії. Час, позначений війною між росіянами і французами й участю волинян в обох таборах. Мати майбутнього скульптора Кастильда Малинська походила із роду князів Четвертинських. Зростав Томаш Оскар у родинному замку в Новомалині. 

На час народження хлопчика це був дуже перебудований комплекс різних споруд. Первинно замок збудували на зламі XIV-XV століть. Проте згодом його змінювало, добудовували нові власники. У XVII столітті головному корпусу надали барокових форм. На початку ХІХ століття велика родина Сосновських розсварилася і Станіслав Сосновський, батько Томаша, в частині колишнього замку зробив суттєву реконструкцію, пристосував під житло старі башти, надав будовам рис мавританської архітектури, поруч заклав парк.

Інтер’єр палацу містив різноманітні живописні полотна, мармурові скульптури, ліпнину, вишуканий посуд. Серед тих давніх стін і розкошів виростав Томаш Оскар разом із двома братами та сестрою.

Палац у Новомалині. Малюнок Наполеона Орди

До школи діти пішли в містечку Теофіполь, а по тому почали вчитися у Кременецькому ліцеї, спільному дітищі Тадеуша Чацького та Гуґо Коллонтая. Вони доклали великих зусиль, аби навчальний заклад став потужним осередком академічної освіти. Чацький заснував велику бібліотеку з майже 35 тисячами томів. У Кременець були запрошені викладачі з Кракова, Вільна, Відня і Варшави. Знана була і кременецька колекція мінералів з понад 12 тисячами зразків. Чацький закупив у Парижі повне оснащення кабінету фізики, деякі астрономічні прилади. Крім того, в ліцеї була велика колекція живописних полотен. У ботанічному саду навчального закладу росло більше 8 тисяч сортів і видів рослин. Цікаво, що навчання було безкоштовним, а найздібнішим студентам виплачували стипендію. 

Під час навчання у Кременці Томаш Сосновський став займатися різьбярством. Його наставником був портретист Йозеф Пічман, представник віденського класицизму. Правда, найбільше часу він присвячував вивченню історії. У 1825 році Оскар закінчив Кременецький ліцей, після чого разом із братами вступив до війська. Через кілька років вибухнуло польське повстання. Після його придушення Томаш Сосновський подав у відставку в чині поручика. Російська влада жорстко помстилася польському населенню імперії, постраждав і кременецький ліцей, який ліквідували. 

Римські стежки Сосновського

Після повстання Томаш Оскар переїжджає до Варшави. Там він вступає до Академії красних мистецтв на скульптурний відділ. Протягом навчання він студіює живопис у відомих малярів свого часу Яна Каневського та Антонія Бланка. В академії Сосновський остаточно зрозумів своє призначення – він почав активно займатися скульптурою і різьбою на мармурі.

У 1833 році Томаш Оскар Сосновський продовжив навчання у Берлінській академії мистецтв. Його вчителем став засновник берлінської школи скульпторів Християн Даніель Раух. Але не довго він там пробув і у 1836 році переїжджає до Рима. Там знайомиться з відомим скульпторами: Торвальдсен, Тенерані тощо. У приміщенні, яке належало знатному скульптору зі світовим іменем Антоніо Канова, Сосновський зробив майстерню. Тут він починає працю над цілим рядом скульптур на замовлення. 

Поволі розходиться слава як про великого майстра. Французький дослідник Луїс Вейллот залишив спогади про майстерню Сосновського у Римі.

«Володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей. Все залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстеню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною з загальної кухні… Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне».

У 1846 році Томаш Оскар Сосновський зайняв посаду професора скульптури в Академії святого Луки у Римі. Він бере участь у різних виставках і мистецьких заходах у Римі, Варшаві, Парижі, Відні. Жоден скульптор ХІХ століття не створив стільки бездоганних художніх робіт, пов’язаних з образами Богородиці і Христа, як Сосновський. Його роботи роз’їжджалися до різних міст Європи. У 1859 році митець відправив на виставку до Флоренції статую «Діва Марія Непорочного Зачаття», яка мала великий резонанс у мистецьких колах. Того ж року папа римський Пій ІХ нагородив Сосновського орденом Григорія Великого за великі заслуги у розвитку релігійної скульптури. 

Коли у 1870 році в Пантеоні виявили поховання Рафаеля, то вирішили з його черепа зробити гіпсовий відбиток. Цю справу доручили Томашу Сосновському. Гіпсову копію черепа геніального майстра подарували місту Урбіно, де він народився. Через чотири роки Сосновський став регентом Академії святого Луки, ким був аж до смерті. 

Подесті. Портрет Сосновського

Чи не останніми роботами митця, які він показав публіці на Міжнародній виставці витончених мистецтв у 1883 році, стала бронзова статуя «Юстиція» та дві мармурові «Ecce Homo» і «Копернік». 

Наступного року скульптор хотів повернутися додому. Він писав про це сестрі Євгенії. Та стан здоров’я вже не дозволяв цього зробити. Томаш Оскар Сосновський помер у Римі в 1886 році. Там же і похований. 

Роботи майстра

Сосновський має у своєму доробку більше сотні мармурових скульптурних творів, серед яких кілька займають центральне місце. Тематика його робіт різноманітна: античність, середньовічна історія, біблійні сюжети, міфологія, сучасність. Сосновський виконував багато копій античних скульптур, щоб відточити свою майстерність. Роботи автора знаходяться в Італії, Німеччині, Ізраїлі, Литві, Польщі. В Україні їх можна знайти в Острозі, Рівному, Львові, Чернігові, Житомирі.

Для волинян одна з робіт майстра має особливе значення, бо відображає давню історію нашої землі. У 1886 році у Кракові відкрили скульптуру «Ядвіга і Ягайло» на честь 500-ліття унії Литви та Польщі. Ідеться не про формальну Люблінську унію, яка була підписана 1569 року, а про одруження королеви Польщі Ядвіги з литовським князем Владиславом ІІ Ягайлом у 1386 році. Сам факт шанування її як знаку історичного поєднання Литви і Польщі має значення. Цей пам’ятникСосновський виконав у Римі.

Ядвіга і Ягайло, фото з panoramio.com

Однією з найбільш визначних робіт Томаша Оскара дослідники називають композицію «Ecce Homo». Це мармурова скульптура Ісуса Христа, який убраний в символи царства – терновий вінок і багряницю. Руки складені хрест-навхрест і перев’язані мотузкою. Ця мотузка вважається одним із християнських символів. Скульптура перебуває в Ізраїлі у монастирі Нотр Дам де Сіон, який розташований у місці, де Понтій Пілат, за переказами, проказав слова «Ecce Homo».

Ecce Homo в Нотр Дам де Сіон. Фото з Вікіпедії

У Римі є важливе для паломників місце, яке називається Santa Scala. Це мармурові сходи старого Латеранського собору з Єрусалиму. За християнською традицією, цими сходами піднімався Христос на суд. Нині тисячі паломників піднімаються цими сходами на колінах, читаючи молитви. Біля підніжжя сходів розміщується скульптурна композиція «Pieta» («Оплакування») Сосновського. Ще одна скульптура волинського митця, яка прикрашає Святі Сходи – це фігура папи римського Пія ІХ 1877 року.

Pieta Сосновського у Римі біля Святих сходів. Тут і далі фото з книги Валерія Войтовича «Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму»

Портрет скульптора Тенерані, 1873

Архієпископ Леон Прилуцький, Познань

Аполлон Бельведерський

Спляча Аріадна

Арес

Невідома (Зима)

Христос на смертному одрі

Діва Марія з Дитям

Вікторія

Цими та іншими творами волинянин Томаш Оскар Сосновський посів своє вагоме місце у ряду світових скульпторів доби класицизму.

За матеріалами книги Валерія Войтовича «Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму».

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі