Вже 60 років у Харківській області є музей, в якому зберігаються оригінальні полотна всесвітньо відомих авторів: Пікассо, Кандинського, Реріха, Шишкіна та Малевича. Розповідаємо про унікальне місце, заради якого варто запланувати поїздку на найближчий осінній вікенд.
Історія
Музей розташовано у селі Пархомівка неподалік Харкова. Будівля, у якій він знаходиться, була зведена ще у XVIII ст. графом Підгорічані у стилі італійського палаццо. Наприкінці XIX ст. маєток графа та сільські землі придбав магнат Іван Харитоненко, який збудував тут один із заводів своєї «цукрової імперії». В гості до його родини часто приїжджали відомі митці, до того ж він та його син Павло Харитоненко були відомими меценатами. Зокрема, саме Павло Харитоненко виступив головним спонсором будівництва пам’ятника Богдану Хмельницькому, розташованого на Софійській площі у Києві.
У 1955 році місцевий викладач історії Панас Луньов вирішив створити у Пархомівці шкільний музей, основою якого стала його особиста колекція. Відомо, що родина Харитоненків часто дарувала селянам і своїм робітникам твори мистецтва, тому у багатьох будинках до того часу зберігалося чимало артефактів. Учні разом із викладачем почали звертатися до відомих художників, а також писати листи музеям усього Радянського Союзу. Згодом шкільних ентузіастів підтримав Ермітаж, Музей мистецтв імені Пушкіна у Москві, Третьяковська галерея, берлінський Музей Боде та Дрезденська картинна галерея.
У 1986 році музей став відділом Харківського художнього музею, але згодом його історична будівля стала власністю приватної компанії, яка згодом збанкрутувала. У вересні цього року приміщення викупив на торгах банк ПУМБ та передав як благодійний внесок у власність музейників.
Малевич. «Супрематизм 65». 1915 рік
Казимир Малевич народився у Києві, але його батько був інженером цукрового виробництва, тому родина переїжджала з місця на місце, залежно від роботи Малевича-старшого. У Пархомівці він працював на заводі Харитоненка, тому тут Казимир провів підліткові роки, навчаючись у сільськогосподарському училищі. Картину «Супрематизм 65» музею подарував його засновник Панас Луньов, але як саме вона до нього потрапила – невідомо. За однією з легенд, Малевич сам подарував її сільському викладачу.
Пікассо. «Голуб з гілкою маслини». 1961 рік
У Пархомівці є дві керамічні роботи авторства Пабло Пікассо та дві його картини, які музею подарував радянський письменник Ілля Еренбург. Це портрет французького фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі та одна з версій білого голуба миру. Еренбург народився у Києві, але навчався та працював у Москві, а згодом певний час жив у Берліні та Парижі. Еренбург дружив із Пікассо і згадував, як разом із Полем Елюаром обідав у нього в майстерні в той самий день, коли у художника народилась донька, яку він назвав Палома, що іспанською, рідною мовою художника, означає «голубка». Відомо, що Пікассо створив з десяток варіантів свого голуба миру, але перша робота виникла як плакат до 1-го Всесвітнього конгресу прихильників миру у Парижі у 1949 році.
Кандинський. «Спокій». 1931 рік
Ця робота одного із засновників абстракціонізму, Василя Кандинського, також потрапила до музею з особистої колекції Панаса Луньова. «Спокій» був створений на початку 30-х років минулого століття, коли художник переїхав до Німеччини та кілька років жив у Берліні.
Маяковський. Ескізи костюмів до п’єси «Містерія-буфф». 1919 рік
У 1918 році Володимир Маяковський написав п’єсу до першої річниці революції. Виставу на сцені Театру музичної драми поставив Всеволод Меєрхольд, а оформлював її Казимир Малевич. Сам Маяковський зіграв у виставі кілька ролей. Він же власноруч створив ескізи костюмів для персонажів «Містерії», які діляться на дві частини: «Сім пар чистих» та «Сім пар нечистих». Ці ескізи музею передав Всесоюзний виробничо-художній комбінат імені Вучетича, що займався організацією та проведенням виставок.
Реріх. «Церква». Етюд. 1903-1904 рр.
У 1903–1904 роках Микола Реріх разом із дружиною здійснив мандрівку православними містами для того, щоб познайомитись з давньою архітектурою та іконописом. Результатом цієї поїздки стало створення майже сотні картин та етюдів, один із яких син художника Юрій Реріх подарував Пархомівському музею.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
