Екскурс в минуле: історія Каменя-Каширського. Раритетні світлини
Перша писемна згадка про місто Камінь-Каширський відноситься до ХІІ століття, а точніше до 1196 року, коли Волинський князь Роман Мстиславович побудував на цьому місці могутню фортецю. Щоправда за півстоліття, в 1241 році, фортецю спалили монголи.
За часів Великого князівства Литовського у XIV ст. фортеця була відбудована у камені, звідки і виникла її інша назва — Камінь.
У 1430 році містечко отримало магдебурзьке право (підтверджене згодом у 1600 році). За Люблінською унією 1569 року Камінь-Каширський і навколишні території переходять під владу Польщі, де поступово місто зійшло до статусу села і втратило минулу славу на деякий час.
У 1913-1915 роках було збудовано залізничну колію, яка поєднала Камінь-Каширський з Ковелем. В цей час почали з’являтись перші промислові підприємства в Камень-Каширському.
На підставі положень мирного Ризького договору від 1921 р., територія Каменя-Каширського відійшла до Польщі, місто увійшло у склад Пінського повіту Поліського воєводства.
Від 1939 місто – у складі УРСР. Від 1940 року – райцентр. У роки Другої світової війни було окуповане німцями до 16 квітня 1944 року.
У центрі Каменя-Каширського є залишки давнього городища «Замок», розташованого на правому березі річки Цир. У 1987—1988 роках археологічні дослідження на території городища проводила експедиція Волинського краєзнавчого музею під керівництвом Сергія Панишка (сьогодні кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки).
У Камені-Каширському частково збереглися давні пам’ятки. В першу чергу це комплекс домініканського кляштору XVII ст., від якого вцілів сильно перебудований костел та каплиця. Він був зведений останнім представником роду Санґушків, які свого часу володіли містом. Церква Пророка Іллі 1700 р. належить до втрачених об’єктів.
Фото - www.gfh.org.il
Текст - Тетяна Яцечко-Блаженко
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
