Джерело: Вісник і К

Лише один флігель залишився нині від колись розкішного маєтку коронного гетьмана Польщі Франтішека Ксаверія Браницького. Збудував польський гетьман, у якого свідком на весіллі була Катерина II.

Цей польський шляхтич у 1768 році викупив землі у Любомлі в їх власників Виговських. А після одруження з фрейліною імператриці Олександрою Енгельгард почав зводити для неї розкішний палацовий комплекс.

Франтішек Браницький одружився у 51 рік, його нареченій було 27. Вінчання відбулось у Зимовому палаці Санкт-Петербурга, а свідками на ньому стали російська цариця Катерина ІІ та світлійший князь Григорій Потьомкін, чиєю племінницею і була красуня Олександра.

Палац був неймовірним: його оточував парк, в якому була прямокутна водойма. За кілометр від комплексу споруд паркова зона переходила у сосновий ліс. На північний схід від палацу розміщувалася пасіка.

Доріжка для прогулянок була особливою: викладена з… кінських зубів. Де брали зуби тварин – невідомо. Дорогу давно розібрали. Лише її фрагмент зберігається у Любомльському краєзнавчому музеї.

– Це наш унікальний експонат, – розказав директор музейної установи Олександр Остапюк. – Ще шматок дороги є в історичному музеї Києва, в обласному краєзнавчому музеї і в шкільному музеї села Сераховичі Старовижівського району, де колись також були володіння Браницьких.

Племінниця Потьомкіна Олександра Енгельгард-Браницька не схотіла жити у Любомлі, й чоловікові довелося будувати їй новий палац у Білій Церкві. А на Волині жили їхні нащадки. Тут відбувалися прийоми дворянства, бали, полювання…

Як розповів Олександр Остапюк, останній власник палацу Костянтин Браницький підтримав польських повстанців, за що у 1849 році російська влада маєток конфіскувала. Перед конфіскацією він відчинив його двері – й кожен міг винести звідти те, що хотів. Судовим приставам дісталися порожні стіни.

Світові війни ХХ століття, роки радянської влади остаточно знищили колись розкішний палацовий корпус.

А в його єдиному приміщенні нині – дитячо-юнацька спортивна школа. Олександр Остапюк роками добивається від влади, щоб споруду передали музею, який тулиться в декількох кімнатках у приміщенні міської ради. Унікальні експонати просто пиляться у запасниках.

Наталка СЛЮСАР, Волинська область