Волинська школа підхорунжих артилерії середини ХХ століття. Фото
В міжвоєнний період у Володимирі-Волинському діяла Школа підхорунжих артилерії. Назва навчального закладу походить від військогового звання «підхорунжий», яке використовується в арміях деяких країн Східної Європи, за статусом воно нижче за хорунжого, і, на відміну від нього, не є офіцерським званням.
В Польщі звання хорунжого починає вживатись із XVIII століття, воно було наймолодшим офіцерським званням, а підхорунжий — найстаршим підофіцерським.
В міжвоєнний період в Володимирі-Волинському знаходився польський гарнізон «Група «Володимир» - Grupa «Włodzimierz». До складу гарнізону, підрозділи якого були розміщені як в самому Володимирі та Устилузі входили запасний центр 27-ї дивізії піхоти (Ośrodek Zapasowy 27 DP), запасний центр легкої артилерії №2 (Ośrodek Zapasowy Artylerii Lekkiej Nr 2) і центр підготовки артилерії (Centrum Wyszkolenia Artylerii) – колишня 36-та школа підхорунжих артилерії.
Із 1932 року школа підхорунжих артилерії у Володимирі-Волинському бере шефство над місцевим Будинком дитини (сиротинцем).
Повна назва навчального закладу – Волинська школа підхорунжих артилерії імені Марціна Контського. Школа існувала з 1926 по 1939 роки. Для довідки варто сказати, що Марцін Контський (1636-1710) був генералом коронної артилерії, польським шляхтичом, військовим, урядником.
18 вересня 1935 року на базі школи було створено Відділ школи ветеринарної служби.
Навчання в школі артилерії тривало рік. Серед дисциплін, які вивчали в 1920-1930-х роках майбутні військові були такі як: «Теренознавство та топографія», «Фізичне виховання», «Наука внутрішньої служби», «Газознавство», «Організація війська», «Саперське навчання», «Опис військового спорядження та амуніції», «Військовий зв’язок» та ін.
