Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

 

Серце справжнього патріота, сина Волинської землі і "невиправного волиняки" Бориса Клімчука перестало битися три роки тому, 2 вересня. Свій спогад про світлу Людину опублікував на своїй сторінці в мережі керівник інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ Валентин Марчук. 

"Три роки тому, 2 вересня 2014 року відійшов у Вічність Борис Клімчук – волинянин, який щиро любив свій край, та у міру своїх сил, перебуваючи на посаді голови Волинської облдержадміністрації працював задля його перспективи, добробуту і процвітання рідної Волині.

Талант Борис Петровича як найуспішнішого керівника обласної влади яскраво виявився на посаді голови Волинської обласної державної адміністрації, яку він двічі очолював: з липня 1995 по червень 2002 року, а відтак з березня 2010 по 5 лютого 2014 року. Незважаючи на нерідко екстремальні умови, на хворе серце, він намагався гідно нести свій хрест, працюючи в міру своїх сил на рідний край. Борис Клімчук також зарекомендував себе одним з найталановитіших дипломатів, працюючи Надзвичайним і Повноважним Послом України у Литві, а після цього – в Азербайджані", - йдеться у дописі.

Зі слів Валентина Марчука, Борис Петрович завжди підтримував усі ініціативи Волинської єпархії Української Православної Церкви в царині благодійної та місіонерської діяльності, докладав зусиль та безпосередньо долучався до їх реалізації. Каже, від себе особисто та з коштів заснованого ним Фонду «Рідна Волинь» надавав допомогу під час благодійних концертів організованих Волинською єпархією, допомагав будівництву кафедрального собору Всіх святих Землі Волинської у Луцьку.

"За сприяння і допомоги Бориса Клімчука були видані та презентовані факсимільні видання Луцького Євангелія та Луцького Псалтиря XIV століття. Загалом розвиток духовності Борис Петрович вважав одним із найпріоритетніших напрямків розвитку Волинської області.

А ще Борис Петрович був надзвичайно людяною, щирою особистістю, людиною, яка завжди намагалися відгукнутися на біду, допомогти. Варто зауважити, що покійного митрополита Ніфонта він називав своїм духовним батьком і вчителем", - додає він.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.