На Волині «чорні археологи» нищать середньовічну пам’ятку

Джерело: ДП «Волинські старожитності»
  1. Новина відноситься до:

Ще 5 вересня експедиція  ДП «Волинські старожитності» Інституту археології НАН України провели одноденні археологічні розвідки з пошуку місця розташування середньовічного монастиря у селі Яревище Старовижівського району Волинської області.

Розвідку організували у зв’язку з повідомленням про те, що пам’ятку руйнують так звані чорні археологи, інформує прес-служба відомства.

Розвідкові дослідження у Яревищі археологи провели ще у 2011 році. Тоді на правому березі річки Прип’ять, в урочищі Монастирисько, навпроти городища виявили потужний культурний шар XV-XVI ст. Місцеві жителі пов’язують цю місцевість з колишнім монастирем Вознесіння Господнього.

Монастир заснував у 1444 році князь Олександр Сангушко. Першим  настоятелем став рідний брат князя, який прийняв чернечий постриг з ім’ям Іоаким. Монастир процвітав до середини XVIII ст. У 1961 році храм зачинили, а святиню перетворили у колгоспний склад. Виявлені й фундаменти монастиря.

5 вересня цього року під час візуального огляду науковці засвідчили значне руйнування пам’ятки так званими чорними археологами. У  найперспективнішому місці було закладено траншею розмірами 1,0 х10,0 м. На глибині 0,45 м від денної поверхні виявили залишки стародавніх фундаментів шириною близько 1,0 м та товщиною біля 10 см.

Другою розвідковою траншеєю засвідчили наявність оборонного рову по периметру пагорба. Відтак, знайшли фрагменти середньовічної кераміки, нумізматичний матеріал (півгрош коронний Казимира IV Ягеллончика, півгрош коронний Олександра Ягеллончика, дводенарій Сигізмунда ІІ Августа, дводенарій Рудольфа ІІ Габсбурга Угорського, два соліди Яна Казимира) середньовічного часу та перстень XV ст.

Розвідки засвідчили наявність на місці дослідження залишків капітальних споруд, які могли бути середньовічним монастирем. Ця пам’ятка потребує захисту держави від нищення скарбошукачів. Археологи мають надію також знайти інвестора для більш масштабних досліджень території колишнього монастиря.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі