Палаци Волині: тиха Плоска

Палаци Волині: тиха Плоска
  1. Новина відноситься до:

Село Плоске розташоване в Острозькому районі Рівненської області. До 1943 року тут був палац. Не такий, який би міг репрезентувати волинські палаци в принципі. Скоріше, просто добротна садиба. Проте і вона відображає свій тип шляхетських резиденцій Волині.

 

У XVI столітті Плоска належала до володінь Костянтина Острозького. Пізніше село у спадок отримали Сангушки, а відтак – Заславські.

Після зміни ще кількох власників нарешті в 1815 році Плоска стала маєтком Мартина Четвертинського. Маєток дістався у спадок його сину Євстахію. У 1831 році він вибудував широкий двір зі спорудами. Дослідникам відомі лише три зображення цього палацу: два Наполеона Орди і один Генріха Пеєра. Вони походять з середини ХХ століття і не дуже інформативні.

Палац Євстахія Четвертинського був мурованою одноповерховою спорудою з високим чотирискатним дахом. На головному фасаді виділявся вхід до приміщення у вигляді ризаліту з чотирма напівколонами. До нього вели широкі сходи з фігурними перилами і декоративними вазами. Ризаліт увінчував карниз, на якому – три декоративні кам’яні вази.

На території перед палацом стояв невеликий двоповерховий мурований будиночок невідомого призначення.

Ліворуч палацу – збудований пізніше двоповерховий флігель з високим чотирискатним дахом. Сюди можна було потрапити через коридор, який сполучав флігель з основним палацом. Збоку у цьому корпусі був балкон, спертий на 2 стовпи.

Палац у Плосці на малюнку Наполеона Орди, 1870-ті. Зображення з книги Романа Афтаназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej

Літографія за малюнком Наполеона Орди, 1870-ті

Став у Плосці на малюнку Генріха Пеєра

Палац був гармонійно вписаний у ландшафт. Його збудували на невеликому пагорбі, оточеному іншими пагорбами. Великий газон, посаджений перед головним фасадом будівлі, оточували невисокі кущі, аби вони не затуляли собою вигляд із вікон. На двір палацу провадив невеликий мурований міст через річку з двома арками. Парк був закладений по боках і з тильного боку споруд. Мальовничості йому додавав став за палацом. На малюнку Генріха Пеєра видно тополі на берегах ставу.

Палац постраждав під час Першої світової війни, але його відбудували. Остаточно він був знищений під час Другої світової.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі