Джерело: День

Для більшості  волинян  Данило Братковський, поет, захисник православ’я на Волині, громадський діяч, є історичною  особою, персонажем історії, яка творилася на цих теренах, так би мовити – пам’ятником. Дуже багато часу минуло, відколи Братковський жив у Луцьку, де й помер, страчений катом на Ринковій площі. Сталося це 15 листопада 1702 року. Його ім’я носить одна з луцьких вулиць, його вшановують у музеї Луцького братства, членом якого він був. Але був ще і живою, як кажуть, людиною, нащадками його вважає себе родина Братковських, котра прибула у Луцьк із Бельгії.

Приїхали два брати, Віктор і Володимир, молодший привіз і своїх дітей. З  сімейних переказів їм відомо, що Данило Братковський  –  їхній родич, про що їхній батько говорив старшому із трьох своїх синів, Олександру, вже покійному. Батьки нині прибулих у Луцьк Віктора і Володимира опинилися у Бельгії після Другої світової війни.

В круговерті переїздів того часу втрачені були документи, тому досліджувати родовід тепер непросто. Але це робив старший брат, Олександр, тепер це продовжують молодші.

Завідувач музею Луцького братства Олена Бірюліна каже, що два місяці тому  зустрічалася у Луцьку з киянкою, котра також вважає себе спадкоємицею однієї з гілок роду  Данила Братковського, наводила  у розмові цікаві факти. Братковські є і у Польщі, і в Україні, і такий своєрідний  «клуб Братковських» був би цікавим не лише для спілкування, а й написання родоводу.

На  жаль, ми, каже Олена Бірюліна, не галичани чи поляки, які ретельно берегли папери про своє походження. Це добре, що гілочки роду Данила  Братковського збираються  докупи, що  вивчають свою історію. Вона запросила представників роду Братковських з Бельгії у вересні в Луцьк, коли тут відбуватиметься наукова конференція,  присвячена 400-літтю Луцького братства. На неї  приїдуть науковці з різних  країн, зустрічі і доповіді, без сумніву, допоможуть Братковським глибше дослідити своє коріння.

Фото Віктора Чухрая. Зліва направо: Владислав, Володимир-молодший та Віктор Братковські.