Давнє німецьке прислів’я говорить: «Людина є те, що вона їсть»
І справді – харчовий раціон слугує ключем до з’ясування багатьох деталей життя соціуму.
Тут і матеріальні потуги, і приналежність до суспільної страти, особистісні смакові вподобання, притаманні культурі населення визначеного регіону та історичного періоду.
Як і сьогодні, їжа у ХVІ–ХVІІ століттях була невід’ємною частиною людського повсякдення. Відтак не дивно, що «харчова тематика» в часі, про який ідеться, втрапляла до поетичних творів майстрів слова. Промовисті порівняння із застосуванням близьких і зрозумілих «харчевних» понять тонкою червоною ниткою видніються у низці віршів волинянина Данила Братковського. Для протиставлення бідняка й багатія автор використав порівняльну форму «Той їсть паштети, а той хліба просить».
Серед чеснот хорошої дружини в Братковського – приготування пирога, дбайливої матінки – молочної каші. У сатиричній формі автор вказував на потребу й обов’язок нагодувати гостей, які завітали до балакучого господаря («…Із тих орацій хіба зажирієш? Дай їсти-пити й мели, як умієш»).
Про те, що споживали наші предки три-чотири століття тому детальніше читайте тут. Нині хочемо показати як виглядав тогочасний посуд, яким послуговувалися у волинських домівках.
Назви й різноманіття посуду можна простежити, наприклад, за інвентарним описом ошатного палацу княгині Марії Гольшанської. У 1578 році їжу їй готували в мідних котлах. Рибу варили у спеціальному посуді – «панві» – й подавали у великих мисах з англійського олова. Князівські кухарі користувалися мідними черпаками, друшляками, сковорідками («пателнями») й рожнами.
Для зберігання рідини використовувалися коновки, гарнці, кухлі. Зберігали їжу в боднях (дерев’яних низьких діжках з кришкою) та горщиках.
Нині вашій увазі пропонуємо світлини віднайденого автентичного посуду та інших побутових елементів життєвого простору наших предків на віддалі чотирьох століть.
Тут – тарілки й кухлі, вази й кахлі, віднайдені в Луцьку та Острозі.
Джерело: Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів. Вип. 1: Волинь ХVI ст. / НДІ укр-ва МОН України, ЦДІА України, м. Київ, ГО «Центр досліджень та відродження Волині». – Київ: «Фенікс», 2014. – 776 с., іл. – (серія документальних джерел)».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
