Джерело: Громадське. Культура

Настав той час, коли багато світових музеїв відкрили віртуальні тури й оцифрували колекції. Можна хоч зараз вирушити блукати залами Британського музею чи розглядати крихітні мазки на полотнах Моне.

Втім, не всі тури зроблені якісно, деяким бракує атмосфери, іншим — інформативності. Громадське Культура підготувало свій тур корисними ресурсами, щоб не загубитися в потоці оцифрованого мистецтва.

Пошук в Google Arts and Culture

Мистецький проект Google з’явився в 2011-му. Тоді він співпрацював з 17 музеями, зараз же охоплює понад 600 музеїв і галерей у 60 країнах світу. Для прогулянок ними Google Arts and Culture використовує технологію Street View, як і в картах Google. Завдяки цьому можна походити галереєю Уффіці, Британським музеєм чи гвинтовими холами Гуггенхайма.​

Галерея Уффіці, Google Arts and Culture

Але роздивлятися роботи там незручно. Тому, щоб більше дізнатися про історію мистецтва, краще підійдуть довідки щодо окремих творів. Крім того, Google Arts and Culture має різні добірки, що регулярно оновлюються. Наприклад, одна показує, як використовують блакитний колір постімпресіоністи, інша — як зображали велосипеди на картинах ХІX століття.​

Зображення з добірки про велосипеди в мистецтві ХІХ століття, Google Arts and Culture

Сам собі Рейксмюсеум

Нідерландський національний музей в Амстердамі (він же Рейксмюсеум) дає багато простору для віртуальних досліджень. З одного боку, можна піти гуляти залами, де біля найвідоміших робіт з’явиться значок для переходу на детальну інформацію.

Зал Рейксмюсеум, amsterdam360.com

З другого боку є розділ Rijksstudio, де зберігається майже 600 000 експонатів з короткими описами. Можна вивчати їх у колекціях самого музею: портрети, натюрморти, історичні сцени, міфи та символи тощо. А можна робити власні добірки, завантажувати фото мистецьких творів і створювати з них щось своє. Наприклад, принт для чохла телефону.

Віртуальна галерея Rijksstudio, rijksmuseum.nl

Гід однією картиною: «Сад земних насолод»

Той випадок, коли одна картина потребує окремого туру. Триптих «Сад земних насолод» Ієроніма Босха з’явився в період між 1500 і 1510 роками. Справжньої його назви ми не знаємо, як і достеменного значення всіх деталей. Втім, мистецтвознавці таки намагаються пояснити, звідки беруться пекельні музичні інструменти, гігантські полуниці й людина-дерево.

Фрагмент картини «Сад земних насолод», tuinderlusten-jheronimusbosch.ntr.nl

Колекція і виставки MoMA

MoMA, тобто Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку, має оцифровану колекцію: з майже 200 000 експонатів 73 000 — доступні онлайн. До деяких робіт є лиш короткі характеристики, інші ж мають докладні описи з поясненнями художників. Але цікавіше інше: часто для виставок MoMA роблять окремі веб-сайти. І от там можна зануритися в загадковість Магрітта, стильові пошуки Пікассо чи 14 насичених років існування школи Баугаус.

Скріншот із сайту, присвяченого Баугаусу, moma.org

Інститут Курто

Інститут Курто — це інститут історії мистецтва, що входить до Лондонського університету і має власну художню збірку творів від Ренесансу до XX століття. У колекції є роботи Едуара Мане, Поля Гогена, Вінсента ван Гога, Амедео Модільяні, фовістів, німецьких експресіоністів, сучасних британських художників тощо. Віртуальний тур не дуже динамічний — залами не поблукаєш: якщо вже ти там опинився, можна тільки крутитися і розглядати все дуже детально. Але в цьому плюс: описи поруч з експонатами непогано читаються.

Віртуальний тур Інститутом Курто, courtauld.ac.uk

Іспанська скарбниця: Музей Прадо

Іспанський музей Прадо відкрився для публіки в 1819-му році. Його основу склала королівська колекція картин і скульптур іспанських художників. Згодом почали додаватися роботи художників з різних частин Європи: і «Сад земних насолод» Ієроніма Босха, і автопортрет Дюрера, і «Три грації» Рубенса. Зараз у музеї потужна колекція європейського мистецтва від XII-XIX століть.

Дієго Веласкес, фрагмент картини «Меніни», wikipedia.org

На сайті Прадо теж не вдасться поблукати залами. Але там зручний каталог робіт: можна проглядати окремі колекції, можна шукати за різними характеристиками (століттям, школою, матеріалами, темами тощо). Все лаконічно, є змога детально порозглядати твори, почитати про них англійською, а от послухати — лише іспанською.  

Колекція на сайті музею Прадо, museodelprado.es

У пошуках Моне

Огляд понад 60 років творчості (з 1864-го по 1926-й) одного із засновників імпресіонізму Клода Моне відбувався в Національній галереї Гран-Пале в Парижі в 2010-2011 роках. Тоді ж було створено і цей сайт. Деякі засоби інтерактиву можуть тепер здаватися досить типовими: поплескати біля мікрофона, щоб сполохати намальовану сороку з паркана, чи подмухати, щоб утворити брижі на воді. Але загалом це досить добре систематизований огляд творів. Його можна проходити в режимі інтерактивної подорожі картинами (Journey) або просто в галереї. У галереї показано і хронологію створення картин з короткими описами, і те, як вони групуються тематично — окремо зібрано пейзажі в сільській місцевості (1890-ті) чи будівлі в серпанку (1900-ті).

Галерея на сайті Monet2010, monet2010.com

Бонус: Не галерея, а філармонія

Політати новою Гамбурзькою філармонією на дроні й роздивитися її приміщення можна тут. 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.