Культурна громадськість Ужгорода вражена втратою довоєнного кінотеатру, збудованого у стилі функціоналізм.
З цієї нагоди видання lecharcan.com.ua опублікувало літературний твір у вигляді фейкової новини про нібито коротке інтерв'ю з власником пам'ятки. Текст не залишає байдужим і вказує на уніврсальні українські проблеми у сфері культурної спадщини.
У Луцьку також є багато функціоналістських споруд, які зазнають схожої долі з ужгородським кінотеатром. З іншого боку, "новина" з коментарем власника відображає також астмосферу забудови історичних районів Луцька, коли забудовнику наплювати на минуле і на закон, з об'єктивних і суб'єктивних причин. Подаємо фейкову новину з Ужгорода повністю.
Щойно в Ужгороді розпочали вивозити вантажівками деталі інтер’єру з легендарної пам’ятки архітектури — кінотеатру «Ужгород» — як нашій редакції вдалося знайти співвласника будівлі та взяти в нього інтерв’ю. Ним виявився Андрій Погорєлов — син екс-голови міста Віктора Погорєлова. З Андрієм ми зустрілись в затишному кафе поруч з історичною будівлею кінотеатру. Розмова про долю пам’ятки вийшла несподівано цікавою. Далі — пряма мова.
— Доброго дня, пане Андрію. Сьогодні увесь Ужгород стоїть на вухах — тільки й розмови про кінотеатр «Ужгород», який раптово почали розбирати. Які у Вас плани щодо будівлі кінотеатру?
— Здравствуйте. План очень простой — снести эту рухлядь и построить нормальный торговый центр.
— Стривайте, але ж будівля кінотеатру є пам’яткою архітектури — її не вийде так просто взяти й знести.
— Чушь собачья. Какая «пам’ятка»? Что ценного в этой бетонной коробке? Не смешите. Я много ездил по Европе и там действительно «пам’ятки» — с богатой лепниной, позолотой.
— А ви чули про такий архітектурний стиль як функціоналізм? Наш кінотеатр є взірцем саме цього стилю, якому притаманні прості та стримані форми, чисті лінії та ідеальні пропорції.
— Да срал я на ваш кинотеатр и этот ваш… Как его? Рационализм? Это во-первых. Во-вторых, кинотеатр не ваш — это моя частная собственность!
Наш співрозмовник, не стримуючи роздратування, дістав із внутрішньої кишені піджака пачку сигарет. Прикурив. Нервово затягнувся та повільно випустив дим.
— Что еще Вы хотели спросить? У меня мало времени. Давайте по существу.
— Пане Андрію, ходять чутки, що ви кінотеатр кілька років тому Ви придбали незаконно — сумнівне відчуження комунального підприємства кінотеатру у приватну власність відбулося саме в той час, коли Ваш батько обіймав посаду міського голови. Можете спростувати ці чутки?
— Это действительно только слухи. Я никогда не использовал возможности моего отца в своем бизнесе. Здание я купил на честно заработанные деньги. Поверьте, рекламный бизнес и шлифованная андезитовая брусчатка приносят хорошие дивиденды.
— Ви виготовляєте андезитову бруківку?
— Нет, я ее продаю.
— Давайте повернемось до кінотеатру. Значна кількість ужгородців стурбована можливим знищенням цієї легендарної будівлі. Зрозуміло, що всередині будівлі Ви умовно можете робити, що заманеться. Але чи можливо все ж одночасно зберегти історичний фасад кінотеатру та відновити його у первісному вигляді?
— Зачем? Я же не похож на лоха, правда? Там только три этажи. Общая эффективная площадь этой недвижимости ничтожно мала. Чтобы успешно сдавать в аренду коммерческую недвижимость и проект не был убыточным, мне нужно здесь построить как минимум пять этажей.
— А як же охорона та збереження культурної спадщини?
— Мы сегодня вывезли 5 грузовиков этой вашей спадщины. Пожалуйста — идите и охраняйте, никто же не запрещает. Только не лезьте в мою частную собственность, а то уже началось — журналисты звонят, депутаты горсовета, активисты какие-то. Даже Москаль мне сегодня звонил, расспрашивал.
— Геннадій Геннадієвич?
— Он самый.
— Якщо не таємниця, що саме питав пан голова облдержадміністрації?
— Дословно? Ну, спросил — «Андрійку, ти довбойоб?». Дальше у нас разговор как-то не заладился.
— Відверто. Дякуємо Вам за розмову.
— Всего доброго.
Історична довідка: Міський кінотеатр в Ужгороді було зведено у 1932 році за проектом кошицького архітектора Людовіта Оелшлеґера. Архітектурний стиль — функціоналізм. Охоронний статус — нововиявлена пам’ятка архітектури.
