Задля запровадження дієвих механізмів забезпечення прозорої та підзвітної діяльності благодійних організацій, що діють на території медичних закладів Волині, відбулася прес-конференція. Під час заходу Програмний директор ГО «Інститут аналітики та адвокації» Олексій Сердюков та Координатор програми «Протидія поборам за безкоштовну медичну допомогу» у Волинській області Оксана Гичук  презентували програму подолання неформальних платежів у закладах охорони здоров’я, яка допоможе зробити діяльність благодійних фондів на їхній території максимально прозорою.

 

За словами пана Олексія, у 12 областях України в 2014 році було проведено дослідження «Неформальні платежі у закладах охорони здоров’я». Метою таких досліджень було з’ясувати, наскільки ефективно та прозоро працюють благодійні фонди, як спів­працюють з ними лікарні, який рівень довіри до них з боку населення та, в кінцевому результаті, забезпечення правового регулювання співпраці медичних установ з благодійними фондами.

«Ніхто не намагається припинити діяльність фондів, а лише зробити їхню роботу юридично врегульованою та прозорою. Майже 60 відсотків коштів, отриманих благодійними фондами, годі відслідкувати», – наголосив Сердюков.

Координатор Оксана Гичук розповіла, що за результатами дослідження,  69% респондентів, які проживають у Луцьку, в більшості не задоволені рівнем надання медичних послуг у лікарнях міста. Таким чином, лучани не відчувають підтримки з боку держави у забезпеченні збереження власного здоров’я. 86,46% жителів міста Луцька не вважають медицину в Україні безплатною.

Практика оплати лучанами за різні медичні послуги та діагностику набула регулярного і масового характеру. На запитання «Чи доводилося вам сплачувати за медичні послуги чи діагностику?» жоден із пунктів не залишився без ствердної відповіді. Так, у Луцьку найчастіше сплачують за здачу крові – 22%,  за рентген – 17%, за інші аналізи – 17%, за МРТ – 15%, за УЗД – 9%, за операцїї – 6%, за анестезію – 5,32% опитаних респондентів.

У відповідь на запитання «Чи сплачували ви або ваші рідні кошти в лікарнях до благодійних фондів чи кас громадських організацій?» більшість опитаних стверджують, що сплачували – 74%.

86% респондентів-лучан, як виявилося, хотіли б знати, на що витрачаються кошти, які вони сплатили до благодійних фондів при закладах охорони здоров'я.

Окрім того, як стверджують активісти, залучення додаткових фінансових ресурсів в умовах тотального недофінансування медичної галузі є вкрай потрібним. Адже закладам охорони здоров’я, які мають надавати громадянам якісні медичні послуги, коштів з бюджету на це не достатньо.

За словами начальника управління охорони здоров’я Миколи Якимчука, в таких умовах пацієнти та головні лікарі стають заручниками ситуації.

«Коштів, які виділяє держава, ледь вистачає на поточний ремонт, не кажучи вже про повне забезпечення ліками одного хворого чи про придбання нової медичної апаратури. Наприклад, у зв’язку зі стрімким здорожчанням іноземної валюти, закупити якісну медичну техніку за кордоном за ті кошти, що виділяє держава, просто годі. На стаціонарне забезпечення одного пацієнта держава виділяє від 9 до 12 гривень на добу», – розповів Якимчук.

Сьогодні вітчизняна медицина фінансується в основному завдяки благодійним фондам та добровільним внескам громадян. Проте відсутність окремого нормативно-правового акта, який регулював би співпрацю лікарень з благодійними фондами та  забезпечував прозорість цієї співпраці, призводить до відсутності ефективного контролю. Як наслідок, спостерігаємо зниження рівня довіри до благодійних фондів при закладах охорони здоров’я та низьку ефективність їх роботи.

Звичайно ж, основні питання виникають через неточність офіційної інформації, наданої у відповідь на запит про обсяг отриманих благодійних пожертв та офіційної інформації з податкового звіту щодо обсягу благодійних пожертв.

Учасники конференції впевнені, що відкритість роботи благодійних фондів не тільки забезпечить краще фінансування лікувально-профілактичних закладів, але й значно підвищить рівень довіри лучан до медичної галузі.