Африканські фортифікації на Поліссі

Африканські фортифікації на Поліссі
  1. Новина відноситься до:

Біля села Шлапань Любешівського району та у селі Затишшя Шацького району з часів Другої Світової війни знаходяться дивні бетонні споруди. На перший погляд, їхнє призначення незрозуміле. Прямокутний вхід збоку, круглий отвір у стелі...

Польські довоєнні фортифікації лінії «Bastion Polesie» знаходяться у районі Сарн, радянські укріпрайони біля Володимира-Волинського і трохи вище по течії Бугу, але нічого подібного у них не зустрічається.

Пошуки тотожних споруд призвели до несподіваного результату – вперше вони з’явилися у 30-х роках ХХ сторіччя при укріпленні італійцями військово-морської бази Тобрук у Лівії (Північна Африка). Оскільки місцевість там переважно рівнинна, перевага такого типу фортифікацій полягала у тому, що їх не було видно при огляді з землі.

Німецькі військові будівельники назвали їх Ringstande (стале кільце) і охоче застосовували при будівництві «Атлантичного Валу» - оборонної лінії на узбережжі Франції вздовж протоки Ла-Манш. 200 таких позицій було збудовано у Норвегії і 1700 у Данії. Такий «економ-варіант» дозволяв не зводити дорогих броньованих ковпаків, які до того ж ставали надто вразливі.

Ці відкриті вогньові точки являли собою невеликі бетоновані конструкції. Через отвір у даху спостерігач або стрілець міг піднятися у повний зріст, і хоча голова та плечі залишалися відкритими, це дозволяло вести кругове спостереження. Увійти всередину позиції можна було по сходах через бічні або задні двері. Товщина залізобетонних стін досягала 25 – 40 см, що дозволяло позиції витримувати вибухи бомб і снарядів у безпосередній близькості.

Коли союзні війська висадилися у Франції, то ветерани африканської кампанії стали називати знайому споруду «тобрук». У досить невеликих кількостях «тобруки» будувалися і на східному фронті.

Позиція у районі м.Тобрук, сучасне фото, dogswar.ru

Кулеметник з MG-34 у тобруку

Найближчі такі позиції (5 шт.) знаходяться у Білорусії, біля селищ Хаціслав і Мельники неподалік від міста Малорита. Як і волинські, вони відносяться до типу «Ringstandе» (VF 58с).

Німецьке командування восени 1943 року чекало удару в сторону Ковеля з Білорусі й тому намагалося прикрити цей напрямок хоч якими фортифікаціями. На позиціях біля Шлапані видно, що заглибити «тобруки» у землю німецьким військовим будівельникам вже не вистачило часу.

Цілком слушно, що на території Полісся і в інших місцях ще існують німецькі «тобруки». Будемо сподіватися на допомогу читачів, яким відомо їх місцезнаходження (andu_alex собачка ukr.net).

Позиції тобруків біля с.Шлапань Любешівського району, io.ua

Тобрук у с.Затишшя, relicfinder.info

Тобрук біля с.Шлапань

Цей же тобрук ззаду,видно наслідки підриву

Незакопаний тобрук біля с.Шлапань

Використані матеріали книги Дж.Кауфмана «Фортификация второй мировой войны 1939 – 1945. ІІІ рейх»

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр ЛУДКОВСЬКИЙ

Коментарі