Різдвяно-новорічні дні для багатьох – найулюбленіші й довгоочікувані. То як символ початку успішних справ, здійснення заповітних побажань, прагнення до нових звершень у році, що починається.
Найголовніше – не забути привітати рідних і дорогих серцю людей. На питання, як те зробите, мабуть, більшість відповість: «зателефоную» чи «надішлю повідомлення у соцмережі».
А пригадаймо собі ще доволі недавнє минуле.
Як вітали зі світлими різдвяними святами родичів, друзів і знайомих на віддалі наші бабусі-прабабусі? Вони ж не відали про селфі, фейсбуки-інстаґрами, стрічки новин й життєписи, де можна лишити ґратуляційний допис :). Відповідь безпомилкова – листівочками!
Довідка. Різдвяна листівка вперше з’явилася у Великій Британії у 1843 році. Ініціатором її «народження» був сер Генрі Коул. Чоловік завше писав святкові привітання своїм друзям-родичам власноручно. Якось йому стало тяжко це робити. Відтак Коул доручив Джону Калькотту Хорслі намалювати листівку. На ній зображені бідняки, які отримують їжу і одяг від доброчинців. У центрі поштівки – щаслива родина сидить обіймаючись і смакує вино. Подейкують, що наступного року сер Генрі з невідомих причин не надіслав жодної листівки, але запроваджений ним звичай став популярним.
![]()
Найперша різдвяна листівка. Лондон, 1843 рік. Фото з Wikipedia
Серед перших вітальних різдвяних листівок були і такі:
![]()
Краківська листівка, 1861 рік. Polona. pl
![]()
Листівка вікторіанської доби, 1885 рік. Тут і далі – фото з Wikipedia
![]()
«Святвечір», американська листівка другої половини ХІХ століття
![]()
Льюіс Пранґ. Американська листівка, ХІХ століття
![]()
«Різдвяний ярмарок у Нюрнберзі», німецька листівка ХІХ століття
![]()
1900 рік, німецька різдвяна листівка
***
Нині, маючи добру передсвяткову нагоду, пропонуємо зануритися у ретро-атмосферу вітальних листівок ближчої до нас минувшини. «Хроніки Любарта» підготували підбірку поштівок, що побутували на українсько-волинських теренах на початку та першій половині ХХ століття.
Їхнє художнє оформлення, варіації сюжетів, написи на зворотах дуже цікаві. У них бо – дух епохи.
У часі міжвоєння Західна Волинь перебувала під владою Другої Речіпосполитої. Тому листівки польською мовою були поширені й на наших рідних теренах.
![]()
Стара польська листівка з текстом і нотами різдвяної колядки. prawicowyinternet.pl
![]()
«Три королі Болеслав Хоробрий, Казимир Великий і Ян Собеський несуть до Вифлеєма дари», prawicowyinternet.pl
![]()
Польські різдвяно-новорічні листівки, 1920 – 1930-і роки. Тут і далі – фото з Polona.pl
![]()
![]()
![]()
![]()
Бачимо, що у них органічно поєднані світські та релігійні мотиви.
А ось поштівка, що її на Різдво, 25 грудня 1931 року, надіслали із Луцька. У Плонську «сердечні побажання веселих свят» і гарний видочок панорами воєводського центру Волині отримала Ева Пуницька (Eva Punycka).
![]()
![]()
Далі – листівки з інших частин материкової та діаспорної України початку і середини ХХ століття:
![]()
Листівка з Буковини, надрукована закордоном. Фото з Wikipedia
![]()
Листівка авторства української художниці з Бережан на Тернопільщині Олени Кульчицької, адресована мешканцю містечка Мостиська. Тут і далі – photo-lviv.in.ua
![]()
Олена Кульчицька, «Три царі»
![]()
Листівка з Коломиї
![]()
Петро Андрусів, український художник в еміграції, «Рожденому поклін віддаймо»
![]()
В. Мощинський, «Спочив на сіні Бог необнятий»
![]()
Українська повстанська листівка, 1952 рік
![]()
Юрій Костів, «З Різдвом Христовим»
![]()
«Нова радість стала», діаспорна листівка зі США авторства Михайла Мороза
![]()
Святослав Гординський, «Веселих свят», Лондон
![]()
Святослав Гординський, діаспорна листівка «Христос родився!»
P. S. «Хроніки Любарта» вітають усіх читальників із прийдешніми різдвяно-новорічними святами!