Луцьк буденний: вулиця Костопільська

Запитайте лучан, де в місті розташована вулиця Костопільська, і мало хто дасть відповідь. Не дивно – це малопомітна вуличка в нетрях забудови навколо Київського майдану.

Проте вона має виключне значення для міста, оскільки саме тут розташовані останні будинки зниклого колишнього села Дворець, яке існувало на місці нинішнього Київського майдану.

Коли ми подивимося на давні карти Луцька і повіту (повіт – адмінодиниця в територіальному устрої Російської імперії, яка входила в губернії), то на схід від Луцька побачимо село з назвою Дворецъ.

Читати більше: Історичні села в межах Луцька

Як пише Іван Шворак у матеріалі «Історичні села в межах Луцька», у 1570 році село Дворець було власністю Єрофея Госького. Пізніше належало Корчинським і Томашевським. На початку XX століття в селі Дворець Піддубцівської волості налічувалося 31 господарство та 290 жителів. Там, де зараз парк, за Київським майданом, був Дворецький сінокіс. Коли Стир розливався і заливав луг до самих Рованців, на цьому величезному плесі цвіло жовте та біле латаття. Поля жителів Дворця межували із землями Теремного, селяни мали великі площі землі.

Дворець на карті 1886 року

Всупереч протестам селян, офіційно Дворець включили в міську межу в 1910 році. Але ще довго він вважався окремим селом. У 1941 році тут було 28 хат.

Місце, де сьогодні розгалужуються вулиці Рівненська і Дубнівська, в радянський період частенько називали Розвилкою. Тут ставили різні пам’ятники, а 1950-х відкрили кінотеатр «Комсомолець». Колишнє село Дворець поступово забудовувалося,  а старі будинки буквально стиралися часом. У вісімдесятих тут звели кілька багатоповерхівок, від колишнього села не залишилося і сліду.

Але пощастило вулиці Костопільській. Вона опинилася у дворах цих високоповерхівок, на ділянці, яка вивищується над вулицею Глушець. Тут збереглися давні дворецькі хати, збудована на зламі ХІХ-ХХ століть. У 2010 році колишню вулицю Зої Космодем’янської перейменували на Задворецьку, щоб увічнити давнє село.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі