Серед цьогорічних хедлайнерів Форуму видавців, який традиційно відбудеться на початку вересня у Львові, – «голос нового покоління» Етгар Керет, перекладач польською Андруховича та Жадана, білоруський поет Віталь Рижкоу, німецька письменниця українського походження Катя Петровська та інші.
Персони Форуму презентують спеціально перекладені для цього свої твори. Так, роман «Можливо Естер», за який Катя Петровська отримала престижну Премію Інгеборга Бахмана-2013 та італійську літературну нагороду Strega Europeo-2015, вже перекладений вісімнадцятьма мовами, і тільки зараз вийде у перекладі Юрія Прохаська для українських читачів.
Також вперше вітчизняній читацькій аудиторії представлять творчий доробок одного із найвідоміших ізраїльських письменників, сценариста, драматурга та публіциста Етгара Керета, якого Салман Рушді назвав «голосом нового покоління». Він пише на івриті. Твори його характеризуються критиками, як постмодерні, абсурдові та іронічні.
«Хроніки Любарта» рекомендують читачам книги, які за словами організаторів, будуть найбільш затребуваними новинками цьогорічного Форуму.
ЮРІЙ ВИННИЧУК. АПТЕКАР. – ЛЬВІВ: ВИДАВНИЦТВО ФОЛІО, 2015
Книга має шанс стати найбільш затребуваною новинкою цьогорічного Форуму. Події нового роману Юрія Винничука відбуваються у 1646-1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі – у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники. Фантазійні описи звучать, як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий із сну. Проза Винничука – це завжди інтригуючи оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій. Автор знову дивує тим, що новий роман, який поєднує у собі метафоричність і гострий сюжет, не схожий на жоден попередній. Хоча окремі натяки й алюзії єднають його з «Танго смерті».
АНДРІЙ ЛЮБКА. КАРБІД. – ЧЕРНІВЦІ: ВИДАВНИЦТВО КНИГИ – ХХІ, 2015
Пригодницький роман, дії якого відбуваються у 2015 році. Це така собі розповідь про 100 способів контрабанди. Події в романі розгортаються впродовж паркого й тривожного літа, коли у вигаданому містечку Ведмедів група ентузіастів вирішує збудувати Фонтан Єдності з Європою. Навіщо їм фонтан, чому за ними в’язниця плаче і за скільки в Україні можна придбати людську нирку – про все це автор пише з гумором і добірним песимізмом. У цій книжці є сливовиця, рибалки, гробар, сімнадцять розділів, спокуслива й хтива жінка, кілька вбивць, корумпований мер, геніальна ідея, Тиса і безнадія. Натомість у ній немає шенґенських віз, відповідей на всі запитання, кулінарних рецептів і порад, як розбагатіти.
КАТЯ ПЕТРОВСЬКА. МАБУТЬ ЕСТЕР. – ЧЕРНІВЦІ: ВИДАВНИЦТВО КНИГИ – ХХІ, 2015
Книга Каті Петровської піднімає й досі замовчувану в нашій літературі проблему Голокосту, що був учинений німецьким нацизмом на українських теренах, зокрема в одному з київських урочищ, сумно відомому як Бабин Яр. Це історія розстрілу прабабусі авторки в 1941 році в Києві. «Гадаю, її ім’я було Естер, – каже тато. – Так, мабуть, Естер. Я мав двох бабусь, і одна з них мала ім’я Естер, точно». «Як це – мабуть? – питалася я обурено. – Ти не знаєш, як її звали?» «Я ніколи не називав її на ім’я, – відповів тато. – Я казав «бабуся», а мої батьки казали на неї «мама», – йдеться у книзі.
ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО. БІЛЬШЕ/МЕНШЕ. – ЧЕРНІВЦІ: ВИДАВНИЦТВО КНИГИ – ХХІ, 2015
Роль інтелектуала в Україні та світі, сенс іронії, нацистський і комуністичний тоталітарні режими в зображенні Тадеуша Боровського і Ґустава Герлінґа-Ґрудзінського, Тарас Шевченко очима Григорія Грабовича, Іван Франко очима Ярослава Грицака, Леся Українка очима Оксани Забужко, Юрій Андрухович очима Карла-Йозефа Цумбруннена, але також Майдан і пореволюційна розгубленість, примирення з Польщею і війна з Росією, Крим і Донбас – ось неповний перелік тем, більшою чи меншою мірою заторкнутих у цій збірці.
ПЕТРО ЛУЩИК. НАСТАНЕ ДЕНЬ, ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА. – ЛЬВІВ: ВИДАВНИЦТВО ФОЛІО, 2015
Цей роман здобув третю премію на «Коронації слова-2015». Це сімейна хроніка, події в романі відбуваються в галицькому селі Кам’янка Лісна впродовж першої половини ХХ століття. В центрі твору – доля трьох братів, хліборобів, людей суто мирної праці, яким, однак, доводиться воювати. Війни не оминули нікого: пройшов страшний табір Талєргоф, першу світову Теодор, зазнав «принад» російського полону Іван, інвалідом повернувся з польсько-української війни наймолодший брат Юрій. Проте, незважаючи на тяжкі випробування, брати завжди намагалися зберегти честь та прагнули за будь-яких обставин залишатися людьми.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
