У Луцьку поки не встановлюватимуть пам’ятника померлому цьогоріч поету-волинянину

Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Ініціативу письменників Волині щодо встановлення пам’ятника померлому цьогоріч поету-волинянину Василю Гею не підтримали члени постійної комісії Луцької міської ради.

Про це йшлося під час засідання постійної комісії міськради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури та мови 20 жовтня.

Так, депутати розглянули звернення Волинської обласної організації Національної спілки письменників України щодо встановлення пам’ятника Василю Гею. Обранці громади одностайно дійшли висновку, що таке звернення наразі не на часі. Зі слів голови комісії Алли Надточій, встановлення пам’ятника означало б нові витрати з міського бюджету.

Тому, взявши до уваги всі обставини, депутати назвали облаштування пам’ятника на часі недоцільним.

Як повідомлялося, життя волинського письменника Василя Гея несподівано і трагічно обіравалося 12 березня 2016 року.


Довідка:

Гей Василь – член НСПУ з 1974 року.

Народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської районної газети. Звідти запрошений на роботу в обласну молодіжну газету до Луцька, де був кореспондентом, завідувачем відділу, керівником літературної студії "Лесин кадуб". Водночас навчався на редакторському факультеті Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові. У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України. Поет, прозаїк, критик, публіцист. Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка. Член ради Національної Спілки письменників України.

Окремими виданнями вийшли книги "Закон вірності" (1973), "Крила Світязя" (1978), "Витоки" (1979), "Вічно пам'ятати" (1983), "Кольори вересня" (1985), "Краплі на листі" (1987), "Лесин кадуб" (1991), "Під сузір'ям калини" (1993), "Підрубане дерево роду" (1996), "Яворник" (1997), "Де маминим голосом тиша мовчить..." (2001), "Зоря з криничної води" (2002), "Кривавник рідного слова" (2004), "Вихор у стиглому житі" (2004) та ін.