Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

В 1925 році Національний монетний двір у Варшаві оголошує конкурс на проект польських золотих монет. Участь у цьому конкурсі бере відомий на той час польський художник, скульптор Антон Мадейський і створює піднесено-чутливе зображення символічної Полонії – жінки з покритою головою, у вінку з конюшини на фоні колосся.

Музою, яка надихнула медальєра на створення відомого з того часу жіночого профілю, стала пані Яніна Морштинова, уроджена Жултовська, дружина польського військового аташе у Римі, письменника Людвіка Хероніма Морштина.

З пані Яніною художник був знайомий ще до Першої Світової війни, коли вона разом з батьками відвідувала його семінари у Римі. З її портрету Антон Мадейський і виконав ескіз для монет, який тоді отримав другу премію. В 1932 році в обіг були введені монети з зображенням Полонії з проекту Антона Мадейського на реверсі дво-, п’яти- і десятизлотових срібних монет, які циркулювали в країні до 1939 року.

Перша зліва у верхньому ряду пані Яніна Морштинова

На момент участі у конкурсі відомому скульпторові Антону Мадейському уже були відомі смак слави, визнання, він співпрацював з видатними мистцями Європи, жив і працював у центрі світового мистецтва – у Римі. Ось так розпорядилася доля життям цього талановитого чоловіка, який народився 1862 року у Великій Волині – селі Велика Фосня, Овруцького повіту (тепер Житомирської області) царської Росії. Сьогодні, 16 жовтня – 154 річниця з дня його народження.

А.Мадейський (у капелюсі) разом з колегою К.Карчмарчиком

Фортуна була прихильна до Антона, наділеного божою іскрою до мистецтва. Амбітний 20-річний художник вчиться у найкращих викладачів Краківської академії витончених мистецтв: Ісидора Яблонського, Владислава Лушкевича і Валерія Гадомського. З 1886 року він продовжує навчання у студії Германа Хельмера, Карла Кундмана і Каспара Клеменса Цумбуша у Віденській академії. З 1893 по 1898 роки йому випадає нагода вивчати скульптуру у Санкт-Петербурзькій Імператорській Академії художеств, де він щороку бере участь у академічних виставках і стає одним з найуспішніших скульпторів у місті.

Польща, Франція, Німеччина, Італія… Географія подорожей видатного скульптора охоплює найбільші мистецькі центри Європи, де сконцентровані шедеври світового живопису, скульптури, архітектури. Врешті решт, найкомфортнішим для проживання і творчості Антон Мадейський обирає для себе Рим, де проживає з 1989 року.

Рим вражає і зачаровує, огортаючи художника аурою античного мистецтва, надихаючи гуманістичним духом епохи Відродження, формує його власний стиль у скульптурі, реалізуючи весь свій унікальний вишкіл, який Антон Мадейський пройшов у кращих європейських мистецьких школах. Відданість цьому вишуканому стилю видатний мистець зберіг протягом усього свого творчого шляху.

Руку майстра відзначає філігранність і точність ліній. Витонченість, втілена у підкореному камені, велична і стримана, навіть холодна у своїй релігійності – скульптор втілює образи видатних історичних персоналій минувшини. Серед цих праць мистця – монументальний бюст Яна Матейка, встановлений на фасаді будівля Палацу витончених мистецтв у Кракові (1901), а також відомі надгробні композиції у Вавельському соборі у Кракові: королеви Ядвіги (це було замовлення Кароля Ланцкоронського у 1902 році) і короля Владислава ІІІ Варненьчика (замовлення кардинала Яна Пузини у 1906 році).

Бюст Яна Матейка. Бронза, 1900

Гробниця короля Владислава ІІІ Варненьчика. Бронза. 1906

Католицька свята, польська королева Ядвіга Анжуйська, «матір трьох народів» - Польщі, Литви і Руси-України, що мала також титул «Королеви Руси», сучасна покровителька об’єднаної Європи, була однією з найвеличніших постатей Європи у ХІV сторіччі у політичній, соціальній, релігійній, культурній сферах. Відома своєю далекоглядною мудрістю і доброчинністю, вона померла у віці 25 років. Усі свої коштовності вона заповіла віддати на відновлення і розвиток краківського університету, який по сьогоднішній день називається Ягелонським на честь короля Владислава Ягайла. Саркофаг королеви, виконаний Антоном Мадейським з білого мармуру, показує спочилу мудру і прекрасну жінку у королівському вбранні, з короною на голові, з складеними у молитовному звертанні руками. Біля її ніг - собака, символ відданості. Краса королеви аскетична, неземна. Попелястий відтінок каррарського мармуру з тонкими природніми прожилками складаються у нерукотворні візерунки, які відчув, вловив і підкорив скульптор.

Саме ці праці принесли Антону Мадейському визнання, славу і … нові замовлення від аристократичних родин Польщі: Сангушко, Тарновських і Чарторийських. Він виконує епітафію Владислава Чарторийського у Вавельському соборі, рельєф з зображенням Стефана Баторія для Королівського замку у Вавелі, пам’ятник Маурицію Дружбацькому у соборі Петра і Павла.

Бюст Романа Даміана Сангушко. Мармур. 1913-1914.

Рельєф с зображенням Стефана Баторія

Бюст Фридерика Шопена

Крім плідної творчої роботи, Антон Мадейський бере активну в мистецькому житті польської діаспори у Римі. Його студія на вулиці Фламінія 36 стає справжнім художнім салоном,а також «польським посольством» у Римі, як тоді її називали – за ту винятково важливу для польської спільноти комунікацію, яка там відбувалася у ті часи. І це було не лише живопис і скульптура: у 1899 році Мадейський організовує польські читання і старовинному літературному кафе «Греко» на вулиці Кондотті.

На зустрічі художників у Римі. Мадейський - другий справа

Щиро опікувався він художником Александром Геримським, котрий проходив курс лікування у психіатричній лікарні. Після його смерті у 1902 році, він вшанував товариша посмертною виставкою його полотен в Товаристві заохочення мистецтв і долучився (власним коштом у тому числі) до створення бюсту Геримського на його могилі на римському кладовищі Кампо Верано. Другий його колега, з яким його пов’язували теплі товариські відносини, – Віктор Бродський.

У 1908 році Антон Мадейський був відзначений Лицарським хрестом ордену Франці Йосифа на знак визнання його заслуг для польського Кракова.

У 1935 році Товариство заохочення мистецтв відзначило 50-річчя творчої діяльності видатного скульптора ювілейною виставкою його робіт, що дало можливість критикам оцінити багаторічний доробок Антона Мадейського, який охоплював не лише скульптурні і архітектурні роботи. Глядачам були представлені олійний живопис, акварелі, малюнки і фотографії. Експозиція викликала широкий резонанс і «розігріла» цікавість критиків до визнаного майстра, які ще раз відзначили багатогранність його таланту, філігранність творчого почерку, неабияку історичну ерудицію і величезний академічний досвід. Заслужена шана скульпторові, художнику!

Антон Мадейський помер 2 лютого 1939 року в Римі і був похований, згідно його волі разом з своїми товаришами-художниками Віктором Бродським і Александром Геримським у спільній могилі на кладовищі Кампо Верано.

А зовсім нещодавно – у березні 2006 року – у серії «Історія злотого» Польський Народний Банк випустив монети номіналом 2 злоті із нордика і 10 злотих із срібла з зображенням монет 1932 року – за проектом Антона Мадейського з профілем його музи Яніни Морштинової.

За матеріалами сайту http://www.volart.com.ua/art/madeyskyy_anton/

Марія ПИЛИПЧУК

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.