У Волинському краєзнавчому музеї відкривається виставка «Пам’ятки скіфо-сарматського періоду» (муляжі).

Організаторами виставки є ГО «Фактор державного значення з охорони історико-культурних цінностей» (м. Харків) та Кременецький краєзнавчий музей. Відкриття відбудеться у середу 5 жовтня 2016 року о 12 годині в експозиції відділу давньої історії у приміщенні Волинського краєзнавчого музею, за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 20, повідомили у прес-службі музею.

Скіфи та сармати проживали у VII ст. до н.е. – ІІІ ст. на території Північного Причорномор’я, Криму, окремі племена сягали сучасних центральних районів України. Ці народи належали до іраномовної групи і хоч про їх писемність нам відомо мало, проте сила їх мистецтва справила відчутний вплив на подальший історичний розвиток. Скіфська культура добре відома завдяки предметам з курганних поховань того часу. Найбільш відомі кургани Чортомлик, Товста Могила, Солоха, Гайманова Могила та ін. У курганах знайдені такі речі як: коштовний посуд, золоті прикраси виконані у «звіриному стилі»(оскільки стилістично нагадують тварин), багато оздоблену зброю. Культура скіфів носила воєнізований характер. Скіфи поклонялися мечу-акінаку, який виготовлявся із заліза, був коротким і гострим.

У ІІ ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматськими племенами, які прийшли із-за Дону та Уралу. Сарматська культура була подібна до скіфської, але так і не перевершила останню. Зброя сарматів відрізнялася від скіфської. Їх мечі, на відміну від акінаків, були довгими, пристосованими для рубання з коня. Предмети побуту були менш витонченими, знаменитий «звіриний стиль» поступово зникає. Найважливіше значення скіфо-сарматської культури полягає в тому, що вона стала своєрідним містком між Азією та Європою, зберігаючи в той же час певні риси раннього залізного віку.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.