Волинь у літературі: стара еліта Луцька

  1. Новина відноситься до:

У 1962 році у Вроцлаві вийшла друком книга лікаря, учасника Листопадового повстання Олександра Козерадського. Книга має назву «Спогади зі шкільких років 1820-1831». Автор навчався у луцькій повітовій школі і залишив свої спогади про цей період і про місто. Небагато є живих свідчень про Луцьк початку ХІХ століття. Спогади Козерадського доповнюють цю мозаїку.

У його мемуарах – цікаві і практично невідомі факти з історії міста. Публікуємо частину його спогадів про еліту Луцька початку ХІХ століття. Читати спогади Козерадського про місто загалом.

***

У перші ж дні перебування в повітовій школі довелося з головою зануритись у повсякденності луцького побуту: зустріч митрополита, що приїжджав щоденно на службу до катедри, урочисті процесії з духовенством, щоденні розводи караулів литовського кінного полку, а ще часті проїзди через місто високопоставлених, а то і коронованих осіб - імператора Олександра чи його брата Костянтина. Тоді нас, учнів, ставили в стрій на чолі з вчителями на подвір'ї школи чи вздовж дороги, якою вони мали проїжджати. І ми годинами чекали, поки нам не подадуть сигнал вітати...

Все це розширювало мою уяву про навколишній світ. У рідному Турійську вищу ієрархію становило лише декілька урядників маєтків графа Мочульського з Дольська.

Луцька суспільна еліта була значною і різноманітною В першу чергу це повітовий маршалок дворянства Владислав Підгороденський, вибраний з-посеред найбільш поважних землевласників. За ним теж виборний суддя і підсудки. Ці особи значимі і своєю владою, і своїми маєтками. Дещо нижче місце в цій ієрархії займали рядові працівники повітового суду.

А царську впаду в місті представляли призначені городничий і різні «стряпчі» городничого правління. Крім того, в місті була значна кількість різного духовенства.

Поважну частину тодішньої луцької еліти становили офіцери одного з полків Литовського корпусу. Офіцерське зібрання цього полку, як і дворянське зібрання, проводило часто танцювальні бали в одному зі значних будинків на Ринку, а в манежі - показові виступи кінної їзди, що збирали немало глядачів зі всього міста, в тому числі і учнів школи.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі