У Ковелі відбулася година пам'яті Каменяра
Літературна година пам'яті Івана Франка відбулася у Ковелі. Поезію Каменяра декламували діти та дорослі. Ковельчани також згадували про перебування родини Івана Франка у Колодяжному та його вплив на літературну творчість Лесі Українки, - повідомляє "Телевізійний Центр Ковель". Представники творчої інтелігенції Ковеля та Луцька. Вихованці гуртків палацу учнівської молоді. Усі вони говорили про універсальність таланту Івана Франка. Глибоку філософську та національну сутність його творів. “В особі Івана Яковича українська нація отримала геніального мислителя універсального жанру. Його твори живуть вже багато років і не втрачають своєї актуальності. Я хочу ще раз процитувати Павла Загребельного: “Ми не можемо назвати жодної ділянки людського духу, в яґкій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великим...”, - говорить вихованка зразкового художнього драматичного гуртка “Дивослово” Інна Стречен. Ковельчани пам'ятають, що Косачі дружили з родиною Ольги Хоружинської — майбутньої дружини Франка. А сам поет з родиною побували в Колодяжному в травні 1891 року. Зважаючи на присутність дітей, організатор літературної години пам'яті Каменяра у Ковелі, заслужений працівник культури України Іван Сидорук привернув увагу і до дитячої творчості Івана Франка. “Мене особисто захоплює його поетична казка, поема “Лис Микита”. От у моїх руках видання, яке відтворене за виданням 1942 року, і видавалося у Львові та Кракові... Дуже приємно, що на сьогодні український кінематограф, зокрема, мультиплікатори, зробили дуже класний мультик про знаменитого Лиса Микиту. Спостерігаючи, як мої власні діти передивляються цей мультик, як потім характеризують ці образи, я сумую, тому що на екрані телебачення є Фіксики, Маша і ведмідь, а от до Лиса Микити наш український розум не дозрів. Сподіваюсь, що дозріє розум у наших дітей. Особливо в тих, хто буде читати казки Івана Франка. Бо Іван Франко за темами українських казок народних, світового епосу показав нам, українцям наше багатство, нашу естетику і нашу багату мову...”, - говорить заслужений працівник культури України Іван Сидорук. Образи героїв казок Франка в алегоричній формі можна перенести і в наше сучасне життя, - переконаний Іван Сидорук. Стурбований вічним протистоянням добра і зла Іван Франко прагне засіяти в дитячих душах святі апостольські чесноти Віри, Надії і Любові. А дорослим, аби осягнути життя і спадщину Великого Каменяра, потрібна ерудиція, хоча б наближена до Франкової. |