У замку Любарта відродився мультикультурний фестиваль

У замку Любарта відродився мультикультурний фестиваль

Колективи з екзотичних країн Азії та Європи, український фольклор та танці на вулицях міста: у Луцьку після чотирирічної перерви стартував міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором».

Відкриття 14-го міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором» відбулося 21 серпня у Луцькому замку.

Після богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі велелюдна барвиста хода учасників та гостей фестивалю пройшла вулицями Лесі Українки та Данила Братковського до Луцького замку, де відбувся концерт-відкриття.

Цьогоріч серед запрошених були ансамблі з Грузії, Тайваню, Кіпру, Ізраїлю, Кореї, Польщі та Білорусі. Україну в рамках фестивалю представляє 21 колектив.

Директор фестивалю Юрій Войнаровський зауважив, що фестиваль організовують після чотирирічної перерви. Подякувавши Всевишньому за сприятливу погоду та мирне небо над Луцьком під час фестивалю, він висловив сподівання на те, що мир пануватиме як у Луцьку, так і в усій Україні.

Заступник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Лариса Тарасюк зазначила, що фонд не випадково став спонсором цього дійства, адже вже шостий рік працює у рамках програми «Культура та духовність», реалізовуючи низку проектів на підтримку волинських колективів, даруючи вишиванки для дітей-сиріт, підтримуючи фестиваль «Стравінський та Україна» тощо.

Наразі у рамках цієї підтримки вклали 22 мільйони гривень в культуру Волині. Лариса Тарасюк відзначила, що ініціативою фонду була участь у фестивалі низки волинських колективів і нині Волинь представлятимуть 15 ансамблів з усіх куточків краю.

Директор науково-методичного центру культури Волині Любов Рожнова зауважила, що у рамках фестивалю глядачі зможуть ознайомитися з автентичними фольклорними колективами з районів області, а також талановиті колективи з іноземних країн. Вона побажала присутнім оптимізму та миру в Україні.

Своєю чергою, Луцький міський голова Микола Романюк назвав фестиваль дійством дружби, взаєморозуміння, взаємоповаги та взаємопідтримки. Він закликав вшанувати загиблих на сході захисників України хвилиною мовчання.

Відкрили фестиваль виступом луцького колективу «Волиняночка» та ансамблю «Барвінок» палацу учнівської молоді міста Ковеля.

Михайло Синяк, який презентував Білорусь, бере активну участь у різноманітних концертах, у 2011 році став лауреатом міжнародної премії «Філантроп». Гість з Білорусі виконав добірку народних мелодій на баяні.

Ансамбль українського народного танцю «Черемош» міста Венгожево (Польща) презентував творчість української національною меншості Польщі, яка не забуває традиції пращурів. Нині колектив діє при Венгежівському центрі культури, а його репертуар відзначається динамікою та багатою хореографією.

Колектив з Кореї презентує фольклор південної частини Корейського півострова. Танець, який представили на луцькій сцені, традиційно виконувався напередодні повного місяця, а у виступах показують повсякденне життя народу та складні стосунки між людьми різного суспільного становища. Маски, які одягають виконавці такого танцю, виготовляють з паперу, дерева або звичайного гарбуза. Більшість учасників ансамблю – професійні танцюристи, які беруть участь у національних та міжнародних фестивалях щороку.

Ізраїльський колектив з містечка Кабул здобув популярність виступами в арабських селах та містах Ізраїлю, брав участь у міжнародних фестивалях у різних країнах світу.

Традиційний мистецький колектив з Тайваню у свої виступи включає фольклорні танці, традиційне військове мистецтво та народні забави.

Колектив з Кіпру має на меті представити свою культуру різним народам світу та передати її наступним поколінням.

Чи не найбільш темпераментним був виступ юних танцюристів з Батумі (Грузія). Колектив «Мтатсмінда» здобував перше місце серед найкращих ансамблів Грузії.

Окрім виконавців з екзотичних країн гостей фестивалю під час відкриття тішили українські ансамблі з різних куточків країни – від Запоріжжя та Волновахи, що на Донеччині, до ансамблів з районів Волині.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі