Джерело: БУГ

Легендарний Нововолинську завод СТО заснували у 1974. Після розвалу Союзу гігант розвалився. Підбірку фото, яким був завод СТО подає БУГ. 

Як інформує Місто вечірнє, літопис  заводу  починається з березня 1974 року, коли в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) між СРСР, НДР і ПНР була підписана міжнародна угода про співробітництво в галузі електротехнічної промисловості. За своїм профілем це було чи не найбільше в Європі підприємство з виробництва й ремонту електродвигунів, генераторів, трансформаторів і т. д., яке славилося на весь Радянський Союз своїми верстатами. Продукція поставлялася до всіх республік колишнього СРСР, а також за кордон (Польща, Німеччина, Чехія та інші країни). Ще б пак – найсучасніше на ті часи обладнання, просторі приміщення, потужне конструкторське бюро,  висококласний і досвідчений інженерно-технічний та робітничий потенціал, перспективи. Свою долю з заводом пов’язало більше 5-ти тисяч працівників найрізноманітніших спеціальностей. Для них були  побудовані чотири п’яти- і дев’ятиповерхові гуртожитки. Загальна територія підприємства займала  площу в 320 тис. кв.м, виробнича – 166.6 тис. кв.м, а  потужність  становила 30 млн. крб. 

Усе змінилося після розвалу Союзу. Колишнього гіганта спіткала доля, на жаль, «неоригінальна» для переломних часів нашої економіки. Ринки збуту були втрачені, державна підтримка теж. Зі слів нинішнього керівництва, у Фонді держмайна  навіть забули, що існує підприємство з такою назвою, яке має 50 відсотків державних акцій. У результаті – тисячі безробітних, спорожнілі цехи і роками невиплачувана зарплата. А ще – мільйонні борги. Впродовж тривалого часу величезні корпуси стояли пусткою і руйнувалися, частина обладнання розпродувалася. Завод намагався вижити, створивши ряд дочірніх підприємств, але все було марно.

Фото надані Аркадійом Єстріним (група в однокласниках “Нововолынск – город детства моего“)

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.