На теренах Західної України завжди нуртував дух вільнодумства. Воєнний провід ОУН-УПА змінила інтелігенція: педагоги, письменники, студентська молодь, які боролися за право розмовляти рідною мовою, підтримувати та розвивати національну культуру, відновити державність та соборність України. З метою пошанування цих відчайдухів та з нагоди 25-ї річниці незалежності України у Волинському краєзнавчому музеї відкрилась виставка «Волинські дисиденти – предтечі незалежності».
Найвідомішими учасниками руху опору на Волині були Данило Шумук, Валентин Мороз, Дмитро Іващенко та Микола Коц. Усі вони визнані європейською та американською спільнотами найактивнішими дисидентами-правозахисниками. Оригінальні фотографії та документи з фондів музею відтворюють миті з життя наших земляків на засланні.
– Вони в сукупності 80 років тюремного ув’язнення відбули в Радянському Союзі, – розповідає провідний науковий співробітник Сергій Лис. – Велика і страшна цифра. Це матеріали, які нам колись передав Микола Коц. Це матеріали, які він збирав у таборі. Він сам формував блоки документів і хотів показати, наскільки навіть у засланнях дисиденти намагалися підтримувати високий культурний і духовний розвиток. З матеріалів, які нам дав Микола Коц, видно, що
він навіть японську мову примудрявся там вивчати, і був такий феномен – у радянських таборах дисиденти створювали нелегальні університети.
Серед всесвітньовідомих волинян-дисидентів – публіцист і літературознавець Євген Сверстюк. Усі свої твори підписував власним іменем, не боячись висловлювати в них свої погляди на радянську реальність. І в часи незалежності України він лишався принциповим і найяскравішим представником національно-патріотичного руху.
Говорить заступник директора Волинського краєзнавчого музею Євгенія Ковальчук:
– Це проста, близька нам людина. Для того, щоб зрозуміти Сверстюка, треба повертатися до його творів. І добре, якби ці твори були в інтернет-ресурсах, щоб вони були доступні молоді.
Науковці музею продовжують досліджувати цю важливу сторінку волинської та української історії. Цьому сприяє і плідна співпраця з учасниками руху опору 1960-1980-х років, які живуть у різних куточках України та світу.
