Середньовіччя. Вельможі західноєвропейських монархій організовували цілі заморські експедиції для пошуку і збору дивовижних орхідей, «восьмого чуда світу», як іноді називають тропічних представників одноіменної родини однодольних рослин.

Володіти такою красою могли дозволити собі лише найбагатші і найшанованіші члени суспільства, адже у ті часи орхідеї цінувалися на вагу золота, - інформує Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща».

Людей приваблюють і вражають як незвичні, часто чудернацькі та химерні, форми їх квітки, так і майже незбагненне поєднання найрізноманітніших відтінків її забарвлення, а часто, також, властивий лише їм божественний аромат. Мало хто із пересічних українців здогадується, що їх близькі родичі, іноді навіть рідні брати (зозулині черевички), живуть поруч з нами.

Вітчизняні орхідеї (зозулинцеві) мають набагато більш стримані кольори оцвітини, менш дивакуваті і пишні форми квіток та суцвіть, але і їм є чим похизуватися, настільки незвичними вони виглядають і разюче виділяються серед інших представників рослинного світу нашої країни.

Поліські орхідеї нараховують близько 15 видів як лісових (любки, гніздівка, коручки чемерниковидна і темно-червона, булатки довголиста і червона, черевички зозулині справжні, гудієра повзуча), так і болотних та лучних рослин (коручка болотна, м’якух болотний, пальчатокорінники Фукса, м’ясо-червоний і травневий). З них близько 10 видів зростає на території Національного природного парку «Цуманська пуща».

Усі вони охороняються на державному рівні і внесені до республіканської «Червоної книги». Їх рідкісність пов’язана не лише з високими декоративними властивостями більшості із них, але й із особливостями їх біології (онтогенезу).

Розвиток окремої рослини від насінини до репродуктивного (стадія цвітіння) стану триває, в залежності від виду, від 5 до 15, а іноді – і більше років та можливий лише за наявності на ділянці проростання специфічної грибниці – міцелію гриба відповідного виду, з допомогою якого і відбувається усе її подальше життя.

Більше того, представники родини зозулинцевих дуже чутливо реагують на зміни умов їх зростання і навіть незначні коливання режиму освітлення, зволоження чи кислотності грунту у навколищньому середовищі призводять до негативних наслідків у життєдіяльності їх популяцій, а, часто, і до повного їх зникнення із природних оселищ.

Ми повинні дбайливо, з повагою і розумінням, ставитись до яскравих і унікальних «творінь божих» (так звучить дещо вільний переклад слова «орхідея») матінки-природи, зберегти ці прикраси наших лісів для майбутніх поколінь.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.