«Хроніки» рекомендують: книги про подорожі

«Хроніки» рекомендують: книги про подорожі

У подорожах доволі часто трапляються захопливі і неочікувані історії. Вони надихають та розважають, а іноді викликають нав’язливі мрії щодо відвідання цього місця ще раз. 

 

Джек Керуак, «У дорозі»

Книгу називають «ліричним романом мандрів». Її герої – люди дороги, ті самі хіпстери, бітники, які жили духом свободи і насолоди. Їхні цінності – це шлях з одного кінця країни в інший, джаз (модний у той час «боп»), кохання, а точніше секс, випивка, травка і нічні бесіди-одкровення. Кожне нове покоління знаходило у бітниках щось своє, і головний герой роману, бабій і п’яниця Дін Моріарті, і сьогодні мандрує на своєму деренчливому «мустанзі» дорогою, яка ніколи не скінчиться…

 

Патриція Хайсміт, «Талановитий містер Ріплі»

Том Ріплі знав, що рано чи пізно він проб’ється вгору. Одного разу, після випадкового знайомства, один з найбагатших людей Америки дає Тому доручення з’їздити в Італію і переконати його сина, що тринькає гроші в Європі, повернутися в Штати. Незабаром Том знайомиться з Дікі Грінліфом і Мардж. Їх розкішне життя зачаровує Тома. А пізніше обставини складаються так, що він вирішує зайняти місце Дікі.

 

Ернест Хемінгуей, «І сонце сходить»

Роман про американців закордоном під час Першої світової війни. Сцени із нього найбільш незабутні із доробку Хема: пиття Pernod в кафе Парижа, рибалка в горах у Піренеях, пляшка білого вина, схована до наступної весни, і врешті подорож до Памплони, де Барнз відразу забуває про своє горе, дивуючись мужності Тореодора. «Корида Ромео, ось від чого виникають справжні емоції, а все через те, що він зберіг абсолютну чистоту рухів та виглядає спокійним, навіть коли роги бика торкаються його одягу».

 

Хантер Стоктон Томпсон, «Страх і відраза в Лас-Вегасі» 

«Час від часу енергія цілого покоління вибухає одним потужним зосередженим спалахом з причин, які свого часу ніхто насправді не розуміє – і які, якщо озирнутись назад, так і не пояснюють, що ж насправді відбулося», – говорить герой роману Гантера С. Томпсона. Ця енергія викликає ейфорію, однак коли вона згасає, то залишає по собі лише сумні, випалені спалахом ландшафти, із якими доводиться якось давати собі раду. Рауль Дьюк, знаменитий ґонзо-журналіст та, за його власними словами, «одна з потвор, які втекли від Покоління Кохання», мчить на шикарному червоному кабріолеті разом зі своїм адвокатом-самозванцем пустелею до Лас-Вегаса, переслідуючи те, що видається йому Американською Мрією, однак відкриває для себе лише її темну, бридку сторону. Це роман про похмілля після шаленої вечірки довжиною в ціле десятиліття, сповнений галюциногенним гумором, сюрреалістичними кошмарами, їдким сарказмом та щемливою ностальгією за прекрасним часом, коли покоління дітей-квітів неслося на гребені високої та прекрасної хвилі. 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі