Волинська геральдика дуже розмаїта і цікава, має давню історію. Волинське місто Дубно – одне з найстаріших в регіоні. У 1100 році згадується як таке, що вже існувало. Протягом історії мало добрий десяток варіантів гербів.

Як пише знавець дубнівської міської символіки Юрій Терлецький, про герб Дубна відомо з 1498 року. Власник князь Костянтин Острозький добився від Великого князя литовського привілею змінити поселення на місто та дозволу на влаштування щотижневих базарів та щорічного ярмарку. Відтоді Дубно носило родовий герб острозьких. В його основі – шестикутна зірка. Герб зберігся у кладці замкових мурів.

Такий же символ зустрічається і на міських печатках, наприклад, кінця XVIII століття. Печатка складається із двох гербів. Верхня половина — із герба Огоньчик, на якому в червоному полі зображено половину срібної стріли, з'єднаної з половиною кільця у вигляді веселки золотого кольору. Нижня частина — герб Лелива, на якому в голубому полі розміщена шестикутна зірка, а під нею півмісяць, повернутий вгору ріжками золотого кольору. Півмісяць – символ непорушності, твердої слави, величі і перемоги.

Тут і далі зображення з heraldicum.ru

«Емблеми — півмісяць і зірки, нерідко у сполученні з хрестом відображували війни з татарами, а також перемогу християнства над язичеством та магометанством», - пише Юрій Терлецький.

У 1796 році, коли Волинь приєднали до Російської імперії, відбувалося перезатвердження міських гербів. Проте, як і Луцьк та Володимир, Дубно не отримало затвердженого герба.

ХІХ століття знало цілий ряд проектів дубнівських гербів. У 1840-х роках губернський землемір Левицький модифікував давній міський герб, додавши дві дубові гілочки. Дубовий лист символізує силу, могутність, міцність, боротьбу і перемогу. Цей варіант відправили у геральдичну комісію.

Проте вона у 1851 році видала свій варіант герба для Дубна – дубовими гілками навхрест і жолудями. У верхній частині – орел.

У 1855 році комісія розробила ще один герб – на червоному полі щит золотий, а на ньому зображення зеленої лаврової гілки, розміщеної діагонально від правого до лівого верхнього кута.

У 1851 році був ще один вигляд герба – цього разу з вежами. У рапорті міністра внутрішніх справ ішлося: «въ верхней золотой части щита гербъ Волынскій. Въ нижней, золотой части червленая башня съ открытыми воротами, надъ которыми щитъ, въ бѣломъ поле имѣющій черную перевязь; вокругъ башни четырнадцать дубовыхъ листьевъ зеленаго цвѣта».

У 1860 році Бернґард Кьоне запропонував залишити на гербі Дубна 3 будові листочки.

Усі ці варіанти не були затверджені. Наприкінці ХІХ століття були ухвалені нові геральдичні правила для міст імперії. Тому з’явився зовсім інший варіант герба: з 18 листочками у 3 ряди. Саме цей варіант і затвердили у 1911 році.

«Золотое поле щита, усѣянное зелеными дубовыми листьями. Въ вольной части щита - гербъ Волынской губерніи. Щитъ украшенъ серебряной башенною короною о трехъ зубцахъ и окруженъ двумя золотыми колосьями, соединенными Александровскою лентою», - ішлося в описі.

У 1937 році вернулися до давнього вигляду герба з півмісяцем, зіркою і стрілою.

Новий герб затвердили у 1991 році. Три будові листки з вежею дубнівського замку і стрілою, яка спирається на дугу.

Але остаточний герб Дубна затвердили у 1995 році. Вернулися до найдавніших міських символів. Цим гербом місто користується і досі.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.