У Луцьку «ожила» фреска з древнього храму. ФОТО

Джерело: http://www.volynnews.com/news/society/u-lutsku-ozhyla-freska-z-drevnoho-khramu/
  1. Новина відноситься до:

Кожен, хто відвідав фестиваль «Ніч у Луцькому замку», зміг долучитися до творення міфічної істоти, яка мешкатиме в Старому місті. Історія появи цієї містичної істоти, символу лицарства, волі та перемоги – коня – дуже цікава. Причому, вона наповнена символізмом від самої ідеї і до її втілення.

Нагадаємо, організатори обіцяли, що під час фестивалю, в Луцьку оселиться казкова істота, яка має коріння з минулого прадавніх мурів Лучеська. Ця істота є втіленням однієї з легенд замку. Уже під час дійства з’ясувалося, що цей сюрприз – скульптура коня, образ якого повторює зображення на древній фресці з храму Іоанна Богослова, підвали якого залишилися на території замку Любарта.

Автором ідеї та художником проекту є відома волинська художниця Тетяна Мялковська. У інтерв’ю дляІнформаційного агентства Волинські Новини вона розповіла про те, як втілювалася ідея, і яке значення містить в собі цей символ.

«Коли я вперше потрапила на Волинь, до Луцька, мене завели до церкви Іоанна Богослова. Я була дуже вражена старими фресками. Там на зображеннях проглядався рожевий кінь. Мені пояснили, що рожевий колір там з’явився з тієї причини, що з часом оригінальний колір вицвів. Адже це стара фреска, яка залишилася з часів існування храму.

Кінь був подібний радше на єдинорога аніж на коня, він був витягнутий вперед, казковий, міфічний. Наші мистецтвознавці, які займаються сакральним жанром образотворчого мистецтва, дослідженням іконопису, мені пояснили, що це є прадавнім символом раннього християнства як рибо-птахи. І кінь тут - символ волі, лицарства, перемоги, символ помічника, який привів хрестоносця-лицаря. Адже архангелів зображали на конях», - розповідає художниця.

Отож, коли організатори фестивалю, зокрема режисер Руслана Порицька, почали працювати над концепцією «Ночі у Луцькому замку» Тетяна Мялковська запропонувала, щоб ожив кінь з цієї фрески. Власне, каже авторка, цей кінь з’явився на фестивалі як символ перетину кордону між минулим і майбутнім, між реальністю і казкою, між тим що ми мріємо і хочемо.

Втіленню цієї ідеї передувала кропітка робота. З-поміж 36 ескізів вибрали один, його затвердили. У цьому варіанті кінь молодий, динамічний, він бавиться, його грива розвивається на вітрі, але, водночас, він твердо стоїть на ногах. На снові вирізаного ескізу, зробили креслення, вирізали скульптуру з металу, а потім спеціально 4 тижні цей метал ржавів. Адже за задумом, кінь мав бути оранжево-золотий.

Ідея матеріалізації зображення з древньої фрески переросла у соціально-мистецький проект, до якого долучилися відвідувачі замку. Адже під час відкриття фестивалю відвідувачам показали лише «скелет» скульптури» - металевий каркас. Та згодом до нього протягом дійства всі бажаючі за символічний благодійний внесок прибивали свої дубові дощечки, розмальовані власноруч.

«Колись давно в народі не було нотаріуса і закону, а встановлювали закон шляхом забиття цвяха. Позитивна думка малювалася на дощечці (якою мовою був напис - не важливо, адже малюнок - це думка). І цю думку прибивали цвяхом, що мало силу нотаріальної посвідки: «Ось так буде». Кінь - це скелет він буде вбиратися, поки не набере повноцінного тіла. В основному він вбереться сьогодні, якщо залишаться місця - можна буде продовжити. Потім він стоятиме, я маю надію, десь в Старому місті», - розповідає художниця.

Кошти, виручені за ці дощечки, підуть на придбання витратних матеріалів для арт-терапії та реабілітації для бійців АТО та їх сімей в рамках проекту Арт-постріл.

Нагадаємо, «Арт-Постріл» – це благодійний волонтерський проект психологічної реабілітації бійців АТО та їх родин засобами мистецтва, зініційований громадським об’єднанням «Пятерня» при підтримці Луцького монастиря святого Василія Великого УГКЦ. Проект реалізовує керівник ГО «Пятерня» художник, арт-терапевт Тетяна Мялковська разом зі спеціалістами: художницею Галиною Черниш, волонтеркою Марією Оліферук, психологами Оленою Звєрєвою та Русланом Ізмаіловим.

Ці ж дощечки, які прибивали відвідувачі фестивалю – дубові, а дуб ґрунтований. З часом він тускнітиме, потім його запилять позолотою, і він буде довго стояти і оберігали міські легенди. У кінцевому результаті, задумала автор, символ лицарства та перемоги буде темно-помаранчево-іржаво-золотистий. Тетяна Мялковська переконує: ця скульптура може простояти більше 100 років, адже виготовлена з металу, який використовується в авіації.

До слова, уже наприкінці «Ночі у Луцькому замку», глянувши на скульптуру-інсталяцію можна було побачити географію, звідки приїхали відвідувачі фестивалю: від Луцька до Луганська, Кіровограда та Києва.

До слова, після фестивалю, Тетяна Мялковська на своїй сторінці в соцмережі написала: «Кінь набув свого значення. За ніч обріс деревом, на котрому всі бажаючі намалювали свої мрії, свої бажання і прибили, неначе узаконили і реалізували їх. Впродовж ночі ми були свідками чиїхось думок. Тепер ця скульптура стоятиме і нагадуватиме людям про те, що кожен може стати вершником і дістатися своєї цілі».

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Юлія Малєєва

Коментарі