Джерело: Волинський інформаційний портал

Природний парк «Прип’ять - Стохід», розташований у Любешівському районі Волині, – місце незайманої природи та скарбниця безцінних туристичних перлин, про які, щоправда, знають далеко не всі. Аби популяризувати туристичні можливості краю, для волинських журналістів організували прес-тур на територію національного парку. Про це повідомляє Волинський фнформаційний портал. 

Подорож до перлини Любешівщини для журналістів організувала адміністрація національного природний парку, ЛРГЕО «Світ навколо нас», Українська асоціація активного та екологічного туризму за підтримки департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА.

Розпочалася захоплива мандрівка із екскурсії до невеличкого поліського села Бучин, до якого щороку паломницькими шляхами приходять тисячі вірян. Адже тут, у селі, просто посеред болота стоїть церква, де зберігається чудотворна ікона Бучинської Божої Матері, відома зціленням чималої кількості людей. Історії про святиню, у які нелегко повірити, розповів журналістам Благочинний Любешівської округи Української Православної Церкви протоієрей Анатолій Шкара.

Зокрема, він розповів історію про те, як у далекому минулому місцеві жителі помітили серед заплави річки Стохід незвичайне сяйво. На тому місці й була знайдена ікона, і скільки б не забирали її звідти, влна все одно опинялася знову там. Тож просто посеред болота збудували церкву, яку, до слова, у радянський період використовували як склад для зерна. Нині ж до святині їдуть з усіх куточків України, Білорусі і навіть Росії.

Опісля розповіді священнослужителя та відвідин храму села Бучин журналісти мали унікальну нагоду проходження частини туристичного маршруту із цього ж села до села Сваловичі річкою Стохід на байдарках. Мабуть, найбільше волинських медійників вразило унікальне поліське село Сваловичі, яке немовби зупинилося у плині часу. Дерев’яні хатки і господарські будівлі покриті очеретяною стріхою, замість парканів – тин, на якому досі сушать глиняні глечики.

Невеличке село розкидало свої подвір’я вздовж мальовничого берега Прип’яті. До слова, біля самої річки працівники національного природного парку «Прип’ять – Стохід» облаштували зоологічний стаціонар для вивчення поселення птахів. До речі, окрім науковців у будиночку стаціонару всього за 50 гривень на добу можуть зупинятися і туристи, що приїхали до легендарного етнографічного села Сваловичі.

Вражені невимовною красою поліської глибинки, журналісти вирушили до наступної екскурсійної локації – села Люб’язь з однойменним озером. Впродовж мандрівки начальник відділу рекреації національного природного парку «Прип’ять – Стохід» Віталій Веремчук розповів, що парк налічує понад 230 різних видів птахів. Усього ж тут 84 види тварин та 42 види рослин, занесених до Червоної книги України.

До речі, для прикладу, половина всієї української популяції очеретянки прудкої зосереджена саме на території парку. А ще це єдине в Україні місце гніздування синиці білої, яка до слова, зображена на емблемі парку. Зрештою, об’єднані спільною думкою про те, що північна частина Волині – місце, до якого варто знову і знову повертатися, журналісти неохоче вирушили до Луцька.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.