А рай таки існує! І не деінде – на Волині! Аж дух захоплює од тої архаїчної краси, од злата куполів Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря.

Стоїш на пагорбі, який звели 700 літ тому князі Чарторийські, й думаєш: скільки ж цей пагорб бачив усього?! Ширяться легенди, начебто тут гарцювали загони Хмельницького та Наливайка. А в монастирі, що довгий час стояв руїною та слугував за склад зерна, недавно оновилися лики Богородиці й Ісуса в терновому вінку.

Настоятель чоловічого монастиря архімандрит Володимир, ведучи показати старовинне зображення, підтверджує: у десятиліттями зачиненому приміщенні Божої обителі так було все захаращено й запилюжено, що святого лику видно не було. Не один рік ченці разом із небайдужими вірянами доводили храм до ладу. І ось одного дня на стіні, мов із туману, проступили Матір Божа та Ісус.

Монастирське братство про таке спокійно переповідає. Бо, кажуть, для Всевишнього нема нічого неможливого. А от місцеві жителі охоче діляться розповідями, що пов’язані з монастирем та дивами Господніми. І одним із таких див є джерела біля підніжжя монастирської гори.

«Ген там – де корови пасуться – бачите, круги на воді розходяться? То це одне джерело, – показує житель Старого Чорторийська Андрій Байцим. – Але туди не підемо. Далеко. Ліпше спустімося ближче, до монастирських джерел».

Доки крокуємо, Андрій Степанович розповідає: чорторийські джерела – найближчі родичі оконських. Фактично, всі вони – «діти» одних і тих же підземних вод. Тож хоча монастирські не такі розрекламовані, втім цілющими властивостями не поступаються. Вода в них багата на мінерали. Чиста, як сльоза. Смак – словами не передати! І цілий рік – чи то в морози на Водохреще, чи у спеку на Трійцю – температура води однакова: +7.

«Люди сюди з’їжджаються з усіх усюд: Волинь, Рівненщина, Львів, Тернопіль. Паломники з-за кордону прибувають – теж не оминають джерела, – зауважує Андрій Байцим. – Запасаються водою, щоб нирки, шлунок підлікувати, або й просто смаком насолодитися».

А оскільки місцина тут віками намолена, то й джерельна вода позитивною енергетикою заряджається. Не вірите?

«Я теж ніколи тому значення не надавав, – зізнається Андрій Степанович. – Але кілька років тому переконався, що вода цілюща. Сталося це після того, як до нас подружня пара з Луцька приїхала. Оскільки дітей вони впродовж десяти літ не мали, то в монастир зайшли до ікон прикластися. Як годиться, до джерела підійшли, водою окропилися. А через трохи новина селом пішла: ота пара, що в нас гостювала, на первістка чекає!».

Після цієї звістки ще більша слава пішла про Старий Чорторийськ. Відтоді приходять до цілющої водиці дівчата й жінки. Моляться до святих, чиї лики зображені довкола джерела. Хтось хорошого чоловіка у Господа просить. А хтось на радість материнства сподівається.

І хай моляться, кажуть монахи. Бо жодне наше слово не минає без уваги Всевишнього, а віра таки творить дива...

Оксана БУБЕНЩИКОВА

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.