«Хроніки» рекомендують: дитячі книги про війну

«Хроніки» рекомендують: дитячі книги про війну
  1. Новина відноситься до:

Розмовляти з дітьми про війну та смерть дуже непросто. Не кожен зможе пояснити своєму чаду, чому хтось має тата, а в когось його забрала війна. «Хроніки» рекомендують книги, які допоможуть дитині краще зрозуміти ці непрості речі, а батькам, не скочуючись до банальностей або поверхового героїзму, пояснити малюкові, що таке війна.

 

Романа Романишин та Андрій Лесів. Війна, що змінила Рондо

Це книга про те, що війна не має серця і не розуміє жодної мови, зате торкається кожного і на всіх залишає шрами. Та якщо спільно збудувати машину світла і навчитися співати попри все, тоді навіть найтендітніші істоти зможуть вистояти й перемогти. А ще ця книга – це привід для вдумливої розмови з дітьми (або із собою) про те, що діється нині в країні чи й деінде у світі, у форматі чарівної історії, яка завжди залишає місце для надії та оптимізму.

 

Тірца Атар. Від війни плачуть

Ці вірші написала ізраїльська поетеса Тірца Атар – дуже особлива, тонка і вразлива натура. І не про наші, звісно, реалії, а про їхні, бо там війна уже так давно вросла в звичайне життя людей. Аж моторошно, які ці вірші від імені семирічної єврейської дівчинки суголосні з нашою реальністю.

Їх переклала з івриту Аня Хромова, а Катерина Садовщук створила ілюстрації. І вірші, і малюнки пронизують. «Від війни плачуть» – так називається ця невеличка книжка. Так, від війни плачуть. Це, здається, найточніше визначення того, що таке війна.

 

Марцін Щигельський. Ковчег часу

Рафалу дев’ять років і він живе у варшавському ґетто. Понад усе на світі хлопчик любить читати, але дорога до бібліотеки стає щораз небезпечнішою. Його батьків немає. Дідусь, видатний скрипаль, переконує, що вони поїхали в Африку. Світ навколо дедалі більше нагадує Рафалові його улюблену книжку ­– «Машину часу» Герберта Веллса: хижі морлоки у формі німецьких солдатів, з рушницями, чатують на кожному кроці. Та от настає день, коли з ґетто доводиться тікати.

Малий Рафал, із погляду якого описано події, через свій вік ще не в змозі осмислити всього масштабу катастрофи. Але щемка наївність його світовідчуття підкреслює цілі пласти смислів, відкриваючи тему страшного історичного катаклізму для юного читача.

 

Маркус Зузак. Крадійка книжок

Болючі спогади своїх батьків-емігрантів про такі несумісні речі, як дитинство, війна й Голокост, сучасний австралійський письменник Маркус Зузак поклав в основу історії про маленьку дівчинку Лізель Мемінґер, яка у страшні роки Другої світової, навчившись читати за посібником гробаря, збагнула силу слів і, втративши все інше, вижила – завдяки лише цій силі.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі