Ніч музеїв у Луцьку присвятили волинській письменниці-аристократці

Джерело: Волинські Новини
  1. Новина відноситься до:

Письменниця-аристократка, світ волинського лісу просто у стінах музею, шедеври Шопена й Бетховена та гетьман-переможець, який діяв у Луцьку: «Ніч музеїв-2016» присвятили шляхетності Лесі Українки.

Про це повідомляє Інформаційне агентство Волинські Новини.

Культурно-мистецька акція «Ніч музеїв -2016» відбулася 13 травня у Художньому музеї Луцька.

Завідувачка музею Зоя Навроцька зауважила, що таке свято відбувається увосьме і кожна ніч музеїв мала свою концепцію. Цього разу свято присвятили пам’яті Лесі Українки. Епіграфом до заходу стали слова великої поетеси, особливо актуальні сьогодні: «Хто визволиться сам, той буде вільний, Хто визволить кого, в неволю візьме». Для того, щоб уникнути банальності, під час заходу вирішили розкрити незнані грані біографії та творчості Лесі Українки, тож поряд з її портретом роботи Софії Караффи-Корбут демонстрували шляхетський герб родини Косачів.

Про Лесю Українку, як відзначила Зоя Навроцька, варто говорити не як про фольклорну селянку, хвору жінку, яка сумує над своєю долею, а як про аристократку, патриціанку, яка була послідовною у своєму аристократизмі.

Так, на гербі родини Косачів зображені символи будівничих, які багато споруджують та напрацьовують у своєму житті. На блакитному тлі полковничий пернач, який свідчить про войовничість, готовність до захисту, відповідальність, яку аристократи завжди мали перед своїм народом. Леся Українка була носієм цих ідей, що можна побачити з її поезії. Попри те, що вона була жінкою, поетеса була лицарем та воїном, який воював словом. Навіть у молодому віці вона стояла на сторожі українства.

Програму вечора сформували таким чином, аби підкреслити аристократичні риси її біографії, її інтелектуальність та духовність.

Начальник управління культури Волинської облдержадміністрації Валерій Дмитрук зазначив, що цей рік особливий адже є роком 145-річчя з дня народження Лесі Українки. З його слів, у Луцькому замку, окрім духу Любарта, безумовно, є частка Лесі Українки, адже саме тут, на руїнах замку, вона гуляла, будучи ще маленькою. Посадовець презентував календар на 2016-2017 роки, оформлений рідкісними світлинами великої письменниці.

Концертну програму розпочала заслужений працівник культури України Ірина Циганкова, яка зауважила, що Лесю Українку знають як полум’яну поетесу, революціонерку, натомість піаністка пропонувала присутнім уявити собі жінку, яка ввечері сама вдома і подумати про те, яку музику вона слухає і грає, які гості приходять до неї. Під час заходу лунали ті композиції, які знала Леся Українка, які виконувалися у її салоні. Першим Ірина Циганкова виконала твір найбільш улюбленого композитора поетеси Людвіга ван Бетховена. Його класична ясність разом із романтичною схвильованістю дозволили йому зробити крок, що перевів класику романтизм. Виконавиця наголосила, що його неперевершені адажіо є вершиною мистецтва та людяної філософської думки. Відтак, вона виконала адажіо з «Патетичної сонати», яке письменниця свого часу виконувала для своїх друзів.

Іншим композитором, творчість якого шанувала Леся Українка, був Фридерик Шопен, чия музика постійно лунала у її салонах і навіть згадується у її поезії. Для гостей аристократичного дійства виконали декілька танців Шопена, кожен з яких можна вважати музичним есе, роздумом про людину та її емоції.

Емоційний та щемливий вірш Лесі Українки «Прощання з фортепіано» поклала на музику учениця Ірини Циганкової Дарина Зубчук. Цей музичний твір пролунав у авторському виконанні.

Режисер «Театру у кошику» зі Львова Ірина Волицька зауважила, що Лесю Українку знають як геніальну поетесу та драматурга, але не надто знають її як не менш геніального прозаїка, адже її прозу рідко використовують у театральних постановках. Цей недолік вдалося виправити у рамках «Ночі музеїв-2016».

Заслужена артистка України Лідія Данильчук завдяки своїй акторській майстерності під час виконання добірки поезії, дозволила глядачам пережити емоції геніальної поетеси. Окрім цього вона виконала фрагмент вистави «Одержима» та моно-виставу за оповіданням «Розмова».

Музичну програму продовжив вихованець Ірини Циганкової, випускник Київської консерваторії Мікаел Гюлазян, який отримав овацію глядачів за виконання сонати Людвіга ван Бетховена «Апасіоната».

Окрім вшанування великої поетеси, гостям дійства продемонстрували подарунки, які нещодавно отримав музей. Це – герб роду Косачів, який виконав луцький художник Сергій Корсай та який стане першим у майбутній колекції гербів волинської шляхти, що ними хочуть наповнити Художній музей. Інший подарунок – портрет гетьмана-переможця Івана Виговського, який створив Геннадій Юрєв. Зоя Навроцька зазначила, що Іван Виговський впродовж багатьох років працював саме у стінах Луцького замку та палацу, де зараз розташований Художній музей.

Він зображений із пером у руці та каламарем, козацькій шапці, трохи зведеній набік, адже гетьман був дуже звитяжною та бунтівливою людиною. На картині зображена печатка гетьмана із білим голубом та герб його родини «Абданк» (такий герб використовувало чимало шляхетних родин Європи). Перед гетьманом – булава, а вбраний він у фрагмент лицарських лат. Рукавичка на одній руці символізує те, що йому довелося як реєстровому козакові, який служив королю Речі Посполитої, придушувати повстання. Попри те, що більшість парадних портретів зображають постаті на темному тлі, цей історичний портрет має біле тло, що символізує чистий листок паперу.

Заключною частиною дійства став огляд 43 акварелей Софії Караффи-Корбут, що ілюструють драму-феєрію «Лісова пісня». Для того, щоб відвідувачі могли поринути у казковий світ волинського лісу, який оспівувала поетеса, зали, у яких експонували картини, оздобили рослинами, а фоном стали звуки лісу.

Завідувачка літературно-меморіального музею Лесі Українки у Колодяжному Віра Комзюк подякувала Волиньраді, яка оголосила 2016 рік роком Лесі Українки на Волині. Своєю чергою, напередодні 145-річчя великої поетеси директор Волинського краєзнавчого музею придбав 43 акварелі Софії Караффи-Корбут, які визнані найкращими ілюстраціями «Лісової пісні».

Завершили «Ніч музеїв-2016» оглядом картин та спілкуванням за келихом вина.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі