Хлопець багато їздить по фестивалях тату в Україні і за кордоном. Каже, що найбільше татуйованих людей бачив у Харкові, фактично кожен другий має одну чи кілька наколок. Луцьк – невелике місто, тут значно менше людей із татуюваннями і, відповідно, хороших майстрів.

Андрій має власну студію і навіть учня, якого хоче залишити тут після себе, бо сам збирається виїздити в іншу країну, повідомляє Інформаційне агентство Волинські Новини.

Якщо ви серйозно надумали зробити татуювання, то майстра треба вибирати ретельно: переглянути його роботи, відгуки, порадитися зі знайомими. Потім – обрати тему малюнка, розробити ескіз і підготуватися до сеансу. Про татуювання як художній засіб самовираження у рамках проекту «Жива книга» у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва розповів тату-майстер із Луцька Андрій Доманський. Слухачів назбиралася повна зала, підлітки й дорослі ставили багато запитань.

– Перше тату набив собі сам у 17 років простою голкою, – пригадує Андрій. – Зараз на тілі маю 13 малюнків. Професійно займаюся вже шість років. Друг попросив зробити тату, потім ще одному знайомому набив на день народження. Це і був початок.

За два дні до сеансу бажано виключити будь-яке спиртне. Вранці не пити кави, від неї піднімається тиск. Перед сеансом треба добре виспатися і поїсти, це зведе до мінімум больові відчуття, – радить майстер. – Сеанс може тривати від однієї до десяти годин, у середньому – 3-6 години. Найболючіші місця – де тонка шкіра і близько до кістки: ключиці, коліна, ребра, лопатки, живіт. Є мазі-анестетики, які наносять за годину до роботи, вони знеболюють до 4 годин.

Доманський розповідає, що разом з клієнтом складає ескіз майбутнього тату з кількох малюнків, підбирають кольорову гаму. На блідій шкірі всі кольори будуть яскраві, на смаглявій – тьмяні. Порошкові фарби виготовляють на основі оксидів металів, розводять спиртово-гліцериновим розчином. Всі фарби гіпоалергенні, але в декого буває алергія на червоний колір. Якщо людина алергік, то перед татуюванням варто проконсультуватися з лікарем – чи можна заганяти фарбу під шкіру. Загалом кожен робить тату на власний страх і ризик. Відповідальність майстра – стежити за чистотою інструменту і робочого місця.

– В професійній студії ризик інфікуватися нульовий. Інструменти дезінфікують, миють у стерилізуючому розчині, пропалюють в автоклаві, – запевняє хлопець. –

А якщо йти до когось на кухню, де паралельно варяться пельмені, то можна щось підчепити.

Майстер розповідає, що татуювання болить перші 4-5 днів, потім дуже свербить, коли заживає і злазить верхня шкірка. Наголошує, що за натільним малюнком треба правильно доглядати, тоді він не зіпсується щонайменше 20 років.

– Після нанесення треба часто мити те місце водою з милом. Те, що кілька днів не можна мочити тату, – неправда. Це звичайна рана, з неї треба вимивати всі рідини, які виділяються при заживанні. Ще треба мазати маззю, яку порадить майстер, зазвичай вони всі на основі пантенолу. Фарба всідається за три місяці, тільки тоді видно кінцевий результат. Його треба показати майстрові, щоб він подивився, чи скрізь тримається малюнок, чи не треба щось підправити. З часом, через кілька років, під дією ультрафіолету може змінитися відтінок кольорів. Чорні тату, щоб не вигоряли, треба мастити сонцезахисним кремом.

Андрій Доманський каже, що модних тенденцій у татуюванні у принципі нема – кожен набиває те, що йому подобається. Головне – аби тату гарно вписувалося в тіло. Тобто якщо малюнок створювали для спини, то не треба наносити його на руку чи ногу.

– Зараз майже всі тату – в стилі унісекс. Дівчата наносять черепи, сюжети жахів, а хлопці – яскраві малюнки, котиків. Не набиваю тільки нацистську символіку. І котам-собакам не робив тату, хоч зверталися з такими проханнями. Найдивніше місце, де довелося робити тату, – вухо, набивав там котячі лапки подрузі. Татуювання – це свідомий вибір, тому не працюю з неповнолітніми, вони у всьому мають радитися з батьками.

Крім того, це забаганка не з дешевих. Мінімальна вартість починається від 50 доларів. Ціна залежить не лише від розміру, а й від складності малюнку, кількості кольорів, особливостей шкіри, інших факторів. Татуювання роблять і молоді люди, і чоловіки та жінки за 50. Серед його клієнтів, зізнається Андрій, були футболісти, працівники СБУ, міліції, відомі музиканти. У Європі і Штатах до розфарбовування тіла ставлення простіше, на бабусь і дідусь у татуюваннях не звертають уваги. Насамперед тату – це бажання людини до самовираження, і якщо його реально втілити, то чому б ні.

А коли тату набридло, вицвіло, деформувалося чи втратило актуальність, його можна випалити лазером. Правда, процедура ця дуже болюча і в Луцьку таких спеціалістів нема. Шрамів після видалення не залишається, переконує власник тату-студії. А шрами від опіків і порізів можна замаскувати малюнком. Закрити можна шрами, яким не менше трьох років.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.