Есей луцького школяра Руслана Халітова на тему прав людини став одним із найкращих серед півтисячі подібних.

Твір юнака посів друге місце на всеукраїнському конкурсі «Права людини і сучасні виклики України».

18 січня школяру ЗОШ №5 у стінах навчального закладу диплом вручив координатор проекту Всеукраїнської програми «Розуміємо права людини» Олег Охредько.

Координатор проекту розповідає, що обрати найкращий твір було нелегко, довелося оцінювати півтисячі робіт. Та й сама форма написання — непроста. Адже лише на двох сторінках необхідно було розкрити нелегку тему.

 

 

Руслану взяти участь у конкурсі запропонувала його вчителька правознавства та історії Олена Гурова. Адже у школяра особливе бачення проблема, йому близька тема прав людини.

Школяр навчається в Луцьку протягом двох років. Нині він учень випускного 11-А класу ЗОШ №5.

Сам родом із Криму. Переїхати на територію материкової України юнака та його сім’ю змусили обставини, пов’язані із окупацією півострова. Луцьк обрав не дарма, адже тут вищу освіту свого часу здобувала його сестра. Нині, каже Руслан, повністю адаптувався в місті. Його не сприймають як гостя вчителі та однолітки, а вважають «своїм» та радіють такому товариству.

Педагог Олена Гурова зазначає, що жодним чином не коректувала текст. Кожне слово в есе — власні думки вихованця. Робота, каже викладач, просякнута любов’ю до Криму, хвилюванням за долю кримськотатарського народу.

Руслан розповідає, що під час написання тексту жодною літературою та інтернетом не користувався. На папері вилив усе те, що відчуває, над чим задумується та переживає. Він писав про півострів та становище у Криму свого рідного народу. Тоді про нагороди й думки не було.

«Коли ми відправили роботу, то я не сподівався на якесь місце. Втім коли дізнався, що здобув друге місце, то був радий», — зазначив переможець.

 

«Руслан — це надзвичайно сонячна дитина. Я завжди говорила, що коли він приїхав, то привіз із собою частинку сонця та кримського тепла. Адже він позитивний, усміхнений, людина, яка завжди готова допомогти. Завжди має власне бачення, самобутній, надзвичайно дорослий. Він багато пережив і це вже доросла свідома людина. Коли приходить нова дитина, то їй потрібно надати період адаптації, обігріти, створити комфортні умови. Натомість Руслан ніби все життя був у нашій школі, влився в колектив», — тішиться учнем вчитель української мови Оксана Кривов’язюк.

Нині головним завданням школяра, як і його однолітків, є підготовка до вступу у вищий навчальний заклад. Руслан прагне навчатися у столиці і мріє, що одного дня стане послом України в одній із держав світу. Задля здійснення задуму юнак активно опановує мови та наполегливо вчиться.

«Я дуже сподіваюся, що Руслан отримає ту професію, про яку мріє. Дуже сподіваюся, що цей маленький штрих до біографії, який дала йому п’ята школа, залишиться назавжди у пам’яті», — зазначає Олена Гурова.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.