На Волині вперше влаштували публічне обговорення обласного бюджету та перспектив розвитку регіону.

Нарада за участі представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підрозділів державних органів влади області та господарського активувідбулася 8 грудня в обласному муздрамтеатрі.

Головував на події голова Волинської обласної ради Ігор Палиця. Власне, з його ініціативи й влаштували таке публічне обговорення бюджетного процесу.

Болючі теми: медицина, освіта, шахти

Чи не найбільше уваги від спікерів заходу торкнулося питань підтримки медицини й освіти, особливо у районах. Крім того, болючим питанням лишаються невтішні перспективи розвитку вугільної галузі регіону.

Так, міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков зазначив, що найбільшою проблемою для нього як очільника шахтарського містечка є невирішене питання фінансування будівництва шахти №10 і закриття інших шахт.

Очільника Нововолинська непокоїть той факт, що наповнювати місцевий бюджет законодавець пропонує завдяки інвестиційним проектам, і це у той час, коли триває процес закриття шахт. Як наслідок – страйкувати шахтарі приходять саме до місцевих владців.

«Уже завтра в Нововолинську і не тільки може відбутися перекриття доріг», – непокоїться чиновник.

Віктор Сапожніков певен: перспективою розвитку Волині є створення робочих місць, тобто бази наповнення бюджетів. Він відзначив, що у державному бюджеті не врахована шахта №10, хоча її введення в експлуатацію сприятиме наповненню бюджету і Поромівської сільської ради, і району. Тому допомогти у вирішенні проблеми міський голова Нововолинська, користуючись нагодою, попросив у депутатів обласної ради.

Як відомо, раніше йшлося про те, що для продовження будівництва шахти №10 потрібно передбачити у державному бюджеті на наступний рік не менше мільярда гривень. Саме на новозбудованій шахті буде можливість працевлаштувати працівників шахт, питання про закриття яких є нагальним сьогодні, а це шахти №1 та №9. 

Натомість голова обласної ради Ігор Палиця наголосив, що важливо запропонувати варіанти того, як розвивати вугільну галузь Волині, аби зробити її конкурентоспроможною. Голова облради зазначив, що фінансуватися з обласного бюджету створення робочих місць не може, адже бюджет не є настільки профіцитним. 

Держава, з його слів, теж не має коштів на створення робочих місць, оскільки значні витрати йдуть на зміцнення обороноздатності. Отже, він пропонує розробляти інвестиційні проекти, пропонувати земельні ділянки, а з бюджету, можливо, вдасться профінансувати проведення комунікацій до цих ділянок. 

Зі слів Ігоря Палиці, розпочинати варто з прозорості виділення земельних ділянок, аби інвестор знав, що йому виділять те, що він бажає, а депутати не проситимуть за своє рішення гроші. Лише тоді в регіон надходитимуть інвестиції, переконаний він. Щодо шахт, він запевнив, що спільною позицією облради та облдержадміністрації у найближчому часі стане звернення до Міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина та Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка щодо негайного вирішення питання.

Про проблеми у первинній ланці медицини розповіла головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Горохівського району Галина Майко. Недостатня матеріально-технічна база, відсутність житла для молодих лікарів та доплати за інтенсивність роботи сімейного лікаря – головні, але не всі проблеми у цій сфері.

За словами Галини Майко, вжепротягом декількох років не вщухають суперечки про доцільність реформи в медицині, але незважаючи на відмінні погляди, всі погоджуються, що медичній галузі потрібні зміни. В усьому світі сімейну медицину визнано найменш витратним видом медичної допомоги і її фінансують у повному обсязі. В Україні вона не отримала належної фінансової підтримки та законодавчої бази.

Сімейний лікар, з її слів, повинен бути кваліфікованим, добре оснащеним, у медичних закладах повинні бути створені належні умови для перебування пацієнтів. Натомість у центрах наразі немає достатньої кількості штатних посад, які необхідно ввести, а їх змушують скорочувати. Сьогодні сімейний лікар обслуговує від двох до п’яти тисяч населення замість 1200 у сільській місцевості та 1500 у місті, тож про якість говорити не доводиться. 

Крім того, головлікар розповіла, що була затверджена програма забезпечення сімейних лікарів автомобілями для доїзду на виклики та у разі необхідності доставки хворих, але вона не фінансувалася, тож нині існує проблема з автомобілями. Протягом трьох років матеріально-технічна база не поліпшилася. На один виклик у своєму бюджеті центри мають менше гривні, в той час як екстрена медична допомога забезпечена на 40 гривень.

Зі слів Галини Майко, хотілося б знайти розуміння та сприяння з боку голів райдержадміністрацій щодо підтримки лікарів, які обслуговують більше населення, ніж передбачено нормативними документами. У разі відсутності штатних посад йдеться про заохочувальний відсоток за інтенсивність.

Важливою є проблема матеріально-технічної бази амбулаторій та ФАПів, фінансування яких здійснювалося за залишковим принципом. Для того, щоб зміцнювати матеріально-технічну базу, сільська рада за наявності фінансових ресурсів, має право спрямовувати кошти сільського бюджету у вигляді субвенції району і це не суперечить законодавству та бюджетному кодексу. Кошти ж зараховуються до загального фонду бюджету.

Актуальним є питання комп’ютеризації робочих місць лікарів, для чого потрібно прийняти відповідну програму.Не вирішується питання житла для лікарів, адже лікар, який навчався вісім років, приїхавши в село, не забезпечується житлом і не має оснащення.

На її думку, на рівні керівництва області потрібно ухвалити рішення про ліміти використання коштів медичної субвенції на фінансування центрів первинної медико-санітарної допомоги. Більшість медичних закладів досі опалюються газом, а вирішити питання переходу на альтернативні види палива наразі неможливо, адже це потребує фінансових витрат.

Таким чином, прийняти та фінансувати потрібно обласну та районні програми розвитку медицини.

Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик зауважив, що у випадку формування бюджету об’єднаних громад, всі питання первинної медицини формуватимуться саме на рівні громад, адже саме туди надходитиме медична субвенція. Сільський голова разом із сільською радою вирішуватиме, яким способом розподілити цю субвенцію. Саме тому, на його переконання, треба рухатися у напрямку створення об’єднаних громад, за цим – перспектива.

Губернатор Волині певен: найважливішим наразі є процес завершення децентралізації та вирішення питання підтримки об’єднаних громад з обласного і районного бюджетів. Завдання облдержадміністрації та облради полягає у тому, щоб показати у першому кварталі 2016 року, як перші об’єднані громади сформують бюджети, як вони будуть виконуватися і чим їм можна допомогти. Питання сімейної медицини, з його слів, з рівня району зміститься до рівня об’єднаної громади.

Про проблеми у галузі освіти згадав і директор департаменту фінансів Волинської ОДА Ігор Никитюк. За його словами, на Волині нині налічується 153 малокомплектні школи, з них 56 шкіл першого ступеня, де навчається до 10 учнів. Відповідно до державного нормативу, видатки на навчання одного учня становлять 8,8 тисячі гривень, натомість на Волині є школи, де фактичні витрати становлять понад 53 тисячі гривень на одного учня. На думку посадовця, питанням оптимізації мережі навчальних закладів потрібно займатися, а якісні послуги потрібно надавати завдяки використанню шкільних автобусів.

Також законодавство передбачає передачу на фінансування із місцевих бюджетів у 2016 році професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації (які досі фінансувалися з державного бюджету). Тобто, заклади, що розташовані на території міст обласного значення, будуть фінансуватися з міських бюджетів. Решта фінансуватимуться за кошти обласного бюджету. Ресурс для фінансування таких закладів може бути сформований у рамках нової обласної програми.

План розвитку Волині на 5 років

Зі слів Ігоря Палиці, працюючи упродовж року головою Одеської облдержадміністрації, він мав нагоду побачити очікування голів міських й сільських рад, голів районних рад й адміністрацій з приводу розподілу бюджетних коштів на місцях.

«Всі чекають, що ж обласна рада і обласна адміністрація цього разу вигадають. І коли вже депутати приймуть бюджет, тільки тоді можна буде ознайомитися з документом і всі мають жити з цим бюджетом. Це – неправильно. Ми хочемо зробити цього разу по-іншому. Тим більше Президент дав нам напрямок по роботі на економічну децентралізацію влади. Тому що Україна унітарна, і ніякої політичної децентралізації не було і бути не може», – зауважив Ігор Палиця.

Голова Волиньради повідомив, що днями мав зустріч із головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом.

«Була довга бесіда. Він повністю налаштований на закінчення процесу конституційної децентралізації в лютому 2016 року. Я озвучив питання, яке хвилює багатьох, щодо ролі префектів у регіонах. Адже всіх налякали, що відбудеться децентралізація, громади будуть приймати свої рішення, але київську владу представлятиме префект, який може зупиняти всі рішення. Так от, від голови Верховної Ради я почув, що паралельно зі змінами до Конституції буде прийнято закон про роботу префектів, що префекти будуть максимально обмежені у своїх правах, що вони не будуть мати можливості зупиняти рішення районних, обласних чи сільських рад, лише розпорядження. І то якщо ті чи ті розпорядження будуть зупинені, такі дії можна буде оскаржувати у місцевих судах, а не як раніше пропонувалося у Конституційному суді», – пояснив посадовець.

Ігор Палиця також пояснив, що після цих законодавчих змін наступить перехідний період, що триватиме два роки. І за цей час регіони мусять навчитися працювати без адміністрацій. Тобто вся виконавча влада буде передана місцевим радам.

«Для цього ми вже сьогодні повинні працювати вчитися, щоби звітувати громаді і щоби громада не мала до нас жодних питань щодо прозорості. Таке завдання я ставлю перед собою і усіма нами», – наголосив Ігор Палиця.

Посадовець пояснив, що зініціював такий публічний захід, аби почути від представників влади у районах про їхні проблеми і пропозиції щодо шляхів їх вирішення.

«Ми розуміємо, що є чимало серйозних проблем і в освіті, і в медицині, маємо недофінансування, неіндексованість заробітних плат, відсутність доріг, відсутність фінансування спорту, нестачу грошей на харчування дітей у школах», – додав Ігор Палиця.

Зрештою, за задумом голови Волиньради, нині слід визначити усі проблемні питання, що потребують вирішення у кожному населеному пункті Волині.

Після цього, розповів Ігор Палиця, буде розроблено план розвитку області на п’ять років, згрупувавши бачення із розвитку місцевості, починаючи від села до рівня району.

На базі офіційного веб-сайту облради оприлюднять визначені проблемні питання в електронному вигляді, де кожен мешканець області зможе побачити, що потрібно зробити у кожному конкретному населеному пункті. Пропозиції розділять на п’ять років, визначивши найбільш пріоритетні, які потребують вирішення вже в 2016 році.

Голова облради наголосив, що хоче припинити процес закритих тендерів або ж закритих програм, на яких хтось наживається. Натомість рух кожної копійки бюджетних коштів відображатиметься на веб-сайті.

Зі слів Ігоря Палиці, до кінця цього року планують провести засідання обласної ради, під час якого затвердять захищені статті бюджету. Розподіл вільних коштів бюджету та бюджету розвитку відбудеться наприкінці січня чи в середині лютого, коли спільно розроблять загальний план розвитку області.

«Я – не прихильник приймати рішення у кабінеті. Поки ти не зрозумієш, що робиться знизу, не маєш права приймати таких важливих рішень, як бюджет. Наші помилки з розподілом бюджетів коштують дуже дорого. За ними тягнуться зловживання. Думаю, що в нас все складатиметься правильно і ми формуватимемо бюджет не зверху вниз, а знизу вверх. Всі пропозиції повинні бути почуті», – підсумував Ігор Палиця і наголосив, що усі грошові потоки як по доходах, так і по видатках обласного бюджету мають бути відображені на офіційному сайті обласної ради.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.