Дихати і надихати: 7 фактів до історії луцького органа
Орган – король музичних інструментів. Так його називають за багатство і виразність звучання і, звісно, за розміри, позаяк це найбільший музичний інструмент. Наявність органу й органіста одразу підносить на якісно високий рівень місто і місце, де він розташований.
Опанувати цей інструмент, розуміти його природу і характер, твори, які на ньому виконуються, як і вміння вирішувати цілу низку технічних питань з його обслуговування – це все складники великого мистецтва, яке дається тільки тим, хто щиро залюблений в органну справу.
Луцьку пощастило. Тут є орган, ба навіть не один, і органіст зі своїми послідовниками. Це Петро Сухоцький зі студентами, які дарують луцькій публіці мистецтво органної музики. Разом із ними лучан радують багато приїжджих виконавців, органних майстрів. Усі вони періодично дають концерти у кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла, де й розташовані великий і малий луцькі органи.
Сьогодні пропонуємо короткий підбір цікавих фактів до історії луцького органу.
1
Ймовірно, найдавніше свідчення про орган в Луцьку походить з 1650-х років. Відомості про використання органу в богослужінні залишив мандрівник Булос аль-Халябі Ібн аз Заїм аль-Халябі (відомий також як Павло Алеппський) у творі «Подорож патріарха Макарія».
Крім того, у той час в Луцьку діяла музична бурса при колегіумі єзуїтів, яка готувала органістів. Проте ширших відомостей про перший єзуїтський орган поки не виявлено.
Павло Алеппський
2
Перший луцький орган, який потрапив на фото, був виготовлений у Львові в 1880-х роках на знаній органній фабриці Яна Слівінського. На цій фабриці було виготовлено багато органів для храмів тодішньої австрійської Галичини і також за кордон (Луцьк у ХІХ столітті був закордонним містом для Львова, адже це були дві сусідні імперії). Слівінський був учнем знаменитого французького органного майстра Арістіда Кавайє-Колля. Так, творіння останнього досі звучить у соборі Паризької Богоматері.
Слівінський створив не просто багато органів, а цілу органну школу, яка мала своїх послідовників. Завдяки ньому органна справа на українських теренах отримала значний розвиток.
Орган на фабриці Слівінського для кафедрального храму в Луцьку замовив настоятель цього храму Лонгін Станьковський. Це був двомануальний на 20 регістрів з 1038 трубами інструмент.
«Слівінський виконав доручену йому роботу з максимальною точністю та сумлінністю, зробивши всі необхідні налаштування та вдосконалення. Сам орган вирізняється гарною та вражаючою зовнішньою формою. З усіма вдосконаленнями у його внутрішній конструкції, і перш за все, гармонією та приємним звучанням голосів, він, безсумнівно, є одним із найкращих інструментів цього типу в Луцько-Житомирській єпархії», - відгукувався Станьковський про новий орган.
Луцький орган з каталогу фабрики Яна Слівінського
3
На жаль, цей орган не дійшов до нашого часу. У 1948 році храм був закритий радянською владою. Орган був розтягнутий на частини. Металеві частини здали як металобрухт. Реставрація храму почалася в 1970-х для пристосування його під музей атеїзму. Але на той час від органу вже нічого не залишилося і рятувати було нічого.
Орган Слівінського у костелі, фото приблизно 1920 року
4
Все ж, імовірно, той орган не був втрачений повністю. Сьогодні в інтер’єрі храму можна віднайти його залишки. Так, сповідальню, яка розташована ближче до ризниці, між центральною та правою навою увінчує декоративна дерев’яна ваза, яка практично збігається (за винятком втрачених елементів – «ручок») формами і деталями з тими, що прикрашали орган Слівінського. За кольором вона відрізняється від самої сповідальні, що також вказує на інше походження.
5
На сьогодні у костелі є два органи. Великий і малий. Великий був привезений із Німеччини у 1990-х роках завдяки зусилля єпископа Маркіяна Трофим’яка. Тоді в німецькому містечку Ноєнкірхен у костелі святого Боніфація вирішили придбати новий орган. Свій старий передали в Луцьк. За сприяння Маркіяна Трофим’яка налаштовувати інструмент до Луцька приїхали майстри з Польщі. Вони його розібрали і підготували до перевезення. В Луцьку зробили необхідні кресленні і підготовчі роботи й після привезення змонтували.
В середині 1999 року він запрацював. На урочисту месу з освяченням інструменту приїхав єпископ Мюнстерської дієцезії (куди входить містечко Ноєнкірхен) Райнхард Леттман, а також солістка віденської опери Беата Рашкевич.
Сам же орган був виготовлений у 1953 році фірмою Ludwig Rohlfing – Мathias Kreienbrink у німецькому місті Оснабрюк. Він має 40 регістрів і понад 2600 труб.
Нинішній орган у костелі
6
Орган працює за принципом руху повітря крізь труби, чим і створюється звук. Оскільки труб багато, то відповідно треба багато повітря. Для роботи органу в Луцьку використовується електричний двигун, який нагнітає повітря в міх. Шляхом натискання на клавіші, відкриваються клапани, які пропускають повітря в труби – так виникає звук. Одна це лише загальна схема. Насправді все набагато складніше, є багато нюансів і умов, які треба виконати, щоб інструмент не тільки працював, а й працював добре. Так, органіст стежить за вологістю, а також використовує 44 цеглини для створення тиску в міху.
Петро Сухоцький та Марк Новакович
7
У костелі часто відбувають оранні концерти. У 2025 році відбувся вже сьомий фестиваль органної музики Luchesk Organum, організований Волинською обласною філармонією. Також була серія концертів «Звучить орган». Протягом року відбувається ряд інший одиночних концертів. Крім місцевих органістів (Петро Сухоцький, Марк Новакович, Дарина Пастушок, Ольга Танська) в Луцьку грають органісти з інших міст України та з-за кордону.
Крім того, діє ініціативна група «Друзі луцького органа», мета якої – популяризація органної музики. Тож насправді в Луцьку є широка можливість почути, як класичні твори для органу, так і твори сучасних композиторів.
