Гроші на війну? Бюджет Луцька 1914-1915 у Першій світовій

  1. Новина відноситься до:

Під час сесії Луцької міської ради у листопаді 2023 року активно дискутували, скільки грошей виділять з міського бюджету 2024 року на війну. Хотіли півтора мільярди. Зупинилися на мінімум 500 мільйонах гривень. Під час палких суперечок порушувалися і моральні питання про доцільність фінансування некритичних видатків, як-от, благоустрій та подібне.

110 років тому Луцьк перебував у схожій ситуації. Так, на той час української держави не існувало, Луцьк перебував у складі Російської імперії як повітове місто Волинської губернії. Схожість була в тому, що Луцьк був тиловим містом (спочатку тиловим, потім фронтовим і під окупацією), а сам воєнний театр до волинських теренів ще не добрався. Лучани тоді стикнулися зі схожими проблемами, як і тепер: благоустрій, ремонти, воєнні потреби, які має забезпечувати місто.

Зберегти баланс видатків

Почати варто з того, що на 1914 рік бюджет міста готувався без навіть найменших натяків, що може початися війна і треба будуть кошти на інші потреби. Передбачити велику війну ніхто не міг, але атмосфера гострого напруження і ймовірного збройного конфлікту, звісно ж, панувала і була дуже відчутною. Сьогодні відомо, що формальним приводом до початку війни стало убивство сербським студентом Гаврилом Принципом спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда наприкінці червня 1914 року. Це був акт представника пригнобленого народу проти утисків імперії. Далі події розвивалися швидко. Протягом місяця імперії і королівства почали оголошувати один одному війну.

Та поки загроза не прийшла безпосередньо в країну, місто намагалося жити, як і раніше.

Тож першу половину 1914 року Луцьк жив і витрачав кошти з бюджету як зазвичай. Реалізовувалися бюджетні видатки на благоустрій: утримання та ремонт доріг, тротуарів, мостів та набережних, утримання міських садів та публічних криниць, а також освітлення міста. Передбачені були кошти і на влаштування нових елементів благоустрою. Усі ці роботи займали сьому частину видатків.

Усе ж, у бюджеті була одна військова стаття видатків – так звана «військова квартирна повинність». Ішлося про те, що місто за власний рахунок повинне наймати для військовиків помешкання. Проте цей видаток ніяк не був пов’язаний із війною, адже існував і в мирний час. Оскільки в Луцьку базувалося багато військовиків, то й витрата на цю статтю становила дві сьомих усіх видатків. Тобто удвічі більше, ніж сумарно на всі роботи з благоустрою.

 

Головна вулиця Луцька за кілька років до війни

 

Дуже цікавим є засідання Луцької міської думи 25 липня 1914 року. Це за 4 дні до початку часткової мобілізації і за 6 днів до оголошення війни Німецькою імперією Російській.

Гласні думи зібралися на надзвичайне позачергове засідання. Серед розглянутих питань: задоволення вимог військового начальства, збереження міської каси в розмірі сум, потрібних на воєнні видатки, допомога міста сім’ям мобілізованих, виділення сум для бідного населення в разі потреби, виділення сум для жертв війни, боротьба з холерою. Вирішили доручити міській управі всі наявні кошти з міської казни витрачати на військові потреби за вимогою військового начальства, для бідного населення, а також на деякі захищені видатки. Крім того, вирішили видати на місяць наперед кошти тим, хто отримував їх із міської казни. Треба розуміти, що ішлося про видатки мирного часу, в тому числі благоустрій, освіта, благодійність і подібне.

Видно, що міська влада на самому початку війни намагалася зберегти баланс бюджету. Продовжити нормальне життя і заплатити необхідне наперед, але зберегти при цьому потенціал для потреб воєнного часу.

Від чого відмовилися в Луцьку

Все ж, поки війна не прийшла безпосередньо на поріг Луцька, головною метою так званих воєнних видатків був соціальний захист. Не виділялося грошей на військову техніку, амуніцію. Натомість пріоритетною вважалася підтримка родин мобілізованих. У вересні 1914 року волинський губернатор звернувся з Луцьку міську думу з проханням зекономити на видатках, які можуть почекати до закінчення війни і зосередитися на допомозі родинам призваних.

«Губернатор не сумнівається, що міські управління не зупиняться ні перед якими жертвами, щоб означені ресурси добути в потрібній кількості. Губернатор вважає перш за все необхідним зазначити, що надзвичайні обставини схиляють його вказати міським управлінням на необхідність оберігання громадських ресурсів від витрат, які можна відкласти до закінчення війни, з метою вивільнення ресурсів для сприяння Державі у справі надання допомоги сімействам воїнів понад казенну продовольчу допомогу», - ішлося в протоколі засідання.

Була створена комісія опіки над родинами мобілізованих, яка детально вивчала потреби родин і допомагала вирішити наявні проблеми. Серед них: опалення і освітлення приміщень, догляд за дітьми, догляд за старцями, охорона маєтків, медичні потреби для поранених, одяг тощо.

 

Луцький міський голова тих часів Василь Малявчик

 

Міністр внутрішніх справ, спонукаючи також міські адміністрації скоротити витрати, зазначав при цьому, що це не повинно відобразитися на «місцевих насущних потребах». Тобто ішлося тільки про скорочення видатків не те, що може почекати. Але що саме може почекати до закінчення війни, не вказувалося. Кожна місто, вочевидь, мало саме вирішувати, без чого можна тимчасово обійтися. Конкретної вказівки скоротити витрати на благоустрій не було. Якщо міська адміністрація вважала, що ремонт якогось мосту, чи брукування вулиці було «місцевою насущною потребою», то могла посилатися на звернення Міністра.

У Луцьку зробили так. Від брукування вулиць, тротуарів і набережних відмовилися повністю. Також у повному обсязі викреслили видатки на капітальний ремонт мостів. З благоустрою залишили тільки дві статті – утримання мостів та утримання бульварів і парків. Загалом з видатків на благоустрій вивільнили приблизно 70% передбаченого раніше для витрат.

Кошти, призначені для найму стрільбища під Луцьком, повністю використали для допомоги родинам мобілізованих. Стрільбище Луцька міська управа наймала для тренувань військових, але з початком війни базовані в Луцьку полки виїхали на фронт для виконання бойових задач, тож фактично стрільбище перестало бути потрібним.

Також з бюджету на воєнні потреби виділили податок з міської нерухомості.

Луцька міська управа організувала збір необхідних речей для військових: продукти, одяг, куриво, медикаменти. Допомога була адресною. Вона призначалася для полків армії, штаби яких розташовувалися в Луцьку і в яких служило місцеве населення. Серед найнеобхідніших предметів: цукор, чай, сірники, махорка, цигарки, мило, тютюн, поштівки, голки, нитки, ґудзики, їжа тощо.

 

Речі для військових, які зібрав луцький Комітет допомоги жертвам війни. Копія з Державного архіву Волинської області

 

Бюджет Луцька на 1915 рік

У грудні 1914 року працювали над бюджетом міста на наступний рік. Від жодної статті видатків не відмовилися повністю, але всі вирішили скоротити на 20-65%. Для цього була утворена комісія, яка детально працювала над кожною статтею і вивчала можливість економії.

З таким бюджетом увійшов Луцьк у 1915 рік. В міста знаходилися кошти, щоб допомагати навіть дуже віддаленим прохачам. Лише протягом одного місяця Луцька міська управа три рази виділяли кошти. Спочатку жертвам війни в Бельгії на прохання бельгійського консула в Києві, потім населенню Галичини, яке постраждало від війни, згодом збіднілому населенню Царства Польського.

Як видно з видатків 1915 року, місто намагалося зберегти баланс між необхідними витратами на міські потреби і забезпеченням потреб воєнного часу.  

Культурне життя Луцька того часу дещо принишкло. Працювали театри та кіно, але мешканці не мали великого бажання туди ходити. Попит на видовища знизився, але не зник повністю. Про це свідчить окрема посада «збирача податку з кінематографів». Характерною є заява Луцької міської управи у квітні 1915 року. На той час війна лютувала у Європі і війська поволі просували в бік Волині. У травні відбудеться прорив німецьких військ у Галичині.

 


 

 

Хоча фронт наближався, в Луцьку ще знаходили можливість думати над відстороненими від війни міськими потребами. Наприкінці травня, за три місяці до окупації австрійськими військами, була створена комісія для огляну публічного саду (зараз на його місці драмтеатр). Комісія визначила ряд робіт, які варто здійснити для приведення саду в більш естетичний вигляд. Ішлося про кронування і висадження дерев, розбивку нових доріжок, будівництво павільйону з кондитерською. На це навіть знайшли кошти в бюджеті.

29 серпня австрійські війська наближалися до Луцька. Влада евакуювалася з міста. Цілих два дні до 31 серпня місто було без влади і без військових. У ці два дні місто заполонили втікачі з Холмщини. Це були голодні чоловіки і жінки, які почали нападати на луцькі магазини і грабувати їх.

Буквально одразу міщани стали формувати підрозділи самооборони. Бої самооборони і нападників тривали цілу ніч на 31 серпня. Уже вдень австро-угорські війська вступили в місто через нинішній проспект Волі. Під вечір австрійці прийшли зі сторони Красного по теперішній вулиці Ковельській.

Через 9 місяців російські війська вибили австрійців з Луцька.

Бюджетна документація часів окупації та подальших років, коли влада змінювалася дуже швидко, надто фрагментарна і дослідити питання витрат неможливо. Зі збережених уривків листувань і протоколів зрозуміло, що Луцьк у 1916-1919 дуже занепав, стабільної міської влади не було, казна не наповнювалася, багато мешканців покинуло місто. Була утрачена навіть друкарська машинка, бо засідання міської управи протягом довгого часу писалися від руки.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі