160 років з дня народження художника Ісаака Левітана
«Про нього ходило в школі багато байок, з одного боку, про його дарування, а з іншого - про великі потреби. Говорили, що він не має іноді і місця для ночівлі», - казав художник Михайло Нестеров про свого однокласника Ісаака Левітана. 30 серпня виповнюється 160 років з дня його народження.
Ісаак Левітан був родом із литовського міста Кібартай. Народився в бідній єврейській родині. За пошуком кращої долі переїхав до Москви. У 13 років вступив до Московського училища живопису, культури та зодчества. Через декілька років його батьки помирають і він залишається зовсім без грошей. Не вистачає навіть на їжу.
Викладачі помітили талант молодого художника, тому всіляко йому допомагали. Училище надає йому житло, звільняє від плати за навчання та призначає стипендію. Під час першої студентської виставки його роботу «Осінній день. Сокольники» купляє меценат Павло Третьяков за 100 рублів. У подальшому він слідкуватиме за творчістю митця і неодноразово збиратиме роботи Левітана для своєї колекції.
«Не треба рожево уявляти собі перспективу вивчення живопису. Скільки горя, зусиль, праць і розчарувань, поки не проб'єш собі на дорогу», - згадував пізніше художник про свої студентські роки.
Улітку 1885 році Левітан переїжджає жити в Підмосков'я. Там він знайомиться із родиною Чехових. Письменник Антон Чехов стає найближчим другом, а його сестра - першим коханням.
Через два роки митець вперше потрапляє на ріку Волгу. Там він 4 літа поспіль малює свої «пейзажі настрою», на яких не тільки зображує природу, а й висловлює власні почуття.
Роботи «Вечір на Волзі», «Березовий гай» та «Зарослий ставок» наповнені таємничістю та мовчазною красою. На Волгу Левітан їздив разом із екстравагантною власницею московського салону Софією Кувшинниковою. Їхня романтична історія тривала 8 років. Тоді майстер пейзажу створив безліч картин, які зробили його відомим художником.
На початку XX століття Левітан сильно застуджується і помирає. В його майстерні залишаються 40 недописаних картин і ще сотня начерків.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
