Петро Григоренко – генерал-майор СРСР, якого позбавили звання через критику влади
Дисидента Петра Григоренка позбавили звання генерал-майора 25 серпня 1964 року. Він критикував радянську владу і її політику.
Ще 1961 року на партконференції у Москві заявив, що схвалює засудження культу особи Сталіна, але піддає сумніву неможливість повторення подібного. Запропонував демократизувати вибори і дотримуватися принципу змінності народних депутатів і «вождів». У відповідь виступ назвали «помилковим», позбавили Григоренка делегатського мандата, звільнили з посади викладача Військової академії імені Фрунзе і перевели на Далекий Схід, де служив начальником оперативного відділу штабу 5-ї армії.
Повернувшись до Москви у 1963 році, разом із однодумцями організував підпільний «Союз боротьби за відродження ленінізму». У пропагандистських листівках члени організації наголошували на некомпетентності Микити Хрущова і його політики, недотриманні прав робітників, бюрократичному перероджені держави. Вимагали встановлення народного контролю над владою, її змінності та вільних виборів.
Організацію викрили, а 2 лютого 1964 року Григоренка арештували за «антирадянську агітацію і пропаганду». Помістили до психлікарні. У серпні, окрім звання, позбавили усіх державних відзнак і пенсії. З того ж часу він зазнавав постійних переслідувань.
Пізніше Григоренко став активним учасником руху за повернення кримських татар та інших депортованих народів. 1976 року приєднався до правозахисного руху. Став одним із засновників Московської Гельсінської групи за дотримання прав людини. Пізніше - членом Української Гельсінської групи.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
