В Берліні показали унікальні артефакти, які знайшли під час розкопок на місцях нацистських концтаборів
Понад 300 предметів знайшли під час розкопок на території колишніх нацистських таборів для остарбайтерів, вперше продемонстрували на виставці в столиці Німеччини.
На перший погляд, це є звичайним будівельним сміттям, що не має жодної цінності. Зім'яті шматки металу, уламки порцелянового посуду, що пролежали десятиліттями в землі. Однак – це лише на перший погляд. Адже насправді це – унікальні артефакти, німі свідки злочинів, які вчинялись 75 років тому, знайдені на місцях нацистських концтаборів у Берліні та у його околицях.
Гребінці, ложки, миски, зубні щітки, уламки колючого дроту і багато чого іншого, – понад три сотні найрізноманітніших предметів побуту оповідають про життя і смерть у таборах, де нацисти утримували людей, вивезених на примусові роботи до Німеччини. Тільки у Берліні кількість примусових робітників могла досягати півмільйона людей, а у всій Німеччині їх кількість оцінюють в щонайменше 13 мільйонів осіб, щонайменше 3,5 мільйона з них – з колишнього СРСР.
У Документаційному центрі з історії праці у час націонал-соціалізму в берлінському районі Шеневайде відкрили виставку, на якій вперше демонструють ці знахідки.
У колишньому бараці для остарбайтерів
Зі слів наукової співробітниці центру і однієї з кураторів виставки Лєни Зоммерфельд (Lena Sommerfeld), в одному тільки Берліні у часи націонал-соціалізму налічували близько 3000 таборів, в яких утримували людей, вивезених на примусові роботи до Німеччини. Розкопки у цих точках провадять з 1990-х років. Знайдені історичні артефакти н на адсилають до районних і регіональних відомств з охорони пам'яток.
« Такі виставки нерідко перевантажені текстами, – каже Лєна Зоммерфельд. – І зібрані нами експонати дають можливість відвідувачам поглянути на цю історичну тему під іншим кутом.»
За її словами, особливо емоційною була розмова з одним з гостей експозиції, який намагався виявити сліди родичів, яких вивезли на примусові роботи, – в його родинному архіві збереглися листи з Німеччини з проханнями надіслати зубну щітку, ложку і кухоль, які не встигли взяти з собою.
Нинішня виставка в Берліні – перша спроба наукової систематизації та каталогізації знайденого. На ній продемонстровані опонад 300 предметів, знайдені під час будівельних робіт в 20 місцях Берліна і Бранденбурга. На відміну від сільської місцевості, у великих містах провадять більш інтенсивне будівництво, тож імовірність натрапити на залишки колишніх таборів для вивезених на примусові роботи вища.
Середньостатистичний житель звичайного великого міста має у своєму розпорядженні близько 10 тисяч предметів, пишуть автори каталогу до виставки. А у мільйонів людей, які опинились на примусових роботах в нацистській Німеччині, таких речей були лічені одиниці. Тим жахливіше враження, яке залишається від огляду експонатів у повній тиші колишнього барака: документаційний центр посеред житлового району на сході Берліна – на території практично повністю збереженого табору для остарбайтерів.
Особисті речі остарбайтерів
Робота над створенням виставки тривала дещо більше одного року, розповідає кураторка. Визначити власника того чи іншого предмета через 75 років практично неможливо, хоча на деяких предметах кухонного начиння і трапляються написи з іменами.
«І продемонстровані на виставці предмети побуту дали можливість йому встановити зв'язок між знахідками в місцях колишніх таборів і щоденниковими записами, які збереглися в його родині», – розповідає Лєна Зоммерфельд.
Серед експонатів виставки є не тільки ложки або гребінці, а й експонати більшого розміру. Ціла віконна рама з колишнього табірного барака залишилась дотепер неушкодженою лише завдяки тому, що після війни хтось викрав її з території колишнього табору і пристосував для своїх потреб у садовому будиночку на дачі, і лише кілька років тому передав раму земельному відомству з охорони пам'яток.
Організатори спланували експозицію як пересувну виставку – вони вважають, що експонати мають бути показані широкому загалу, а не припадати пилом в архівах.
У Берліні виставка працюватиме до 31 січня 2021 року, після чого її перемістять до земельного археологічного музею Бранденбурга.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
