Що знадобиться під час туристичного походу, або Поради сторічної давнини від Степана Гайдучка

Джерело: Фотографії Старого Львова

Професор українського тіловиховання Степан Гайдучок упродовж 1920–1930-х рр., у вільний від роботи у Філії Академічної гімназії час, мандрував різними куточками Галичини. Особливий інтерес він виявляв до Карпат. Кожного року проводив чимало мандрівок горами при чому в різні пори року. Особливо багато його подорожей припадало на літо.

У листопаді 1929 р. на сторінках львівського часопису української організації «Пласт» – «Молоде Життя», Степан Гайдучок під псевдонімом «Blue boy» опублікував статтю «Може Вам придасться знати». У ній він поділився своїм досвідом, здобутим під час війни та багатьох піших мандрівок. Публікація призначалася перш за все для пластової молоді. Ще тоді, в далекому 1929 р., Степан Гайдучок розумів яким недосконалим був туристичний інвентар. Особливої критики він піддав тодішній «тип наплечника», який був далекий від досконалості та завдавав чимало клопотів мандрівникам.

Степан Гайдучок з донькою Богданою під час мандрівки. 1930-ті роки. З приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок з донькою Богданою під час мандрівки. 1930-ті роки. З приватного архіву родини Білинських.

Пропоную усім охочим ознайомитися із статтею Степана Гайдучка, яка не втратила актуальності й сьогодні. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

Може Вам придасться знати

Читаю в одному з моїх воєнних листів: Хоч лежимо в шатрах на висоті 1900 м., то все таки март мені не доскулює. Казав я чурі заварити в їдунці кипятку, поставив в шатрі, позащіпав тай сидиться як на печі.

Публікація Степана Гайдучка «Може Вам придасться знати» у часописі «Молоде Життя». Львів, 1929, 25 листопада, число 10.
Публікація Степана Гайдучка «Може Вам придасться знати» у часописі «Молоде Життя». Львів, 1929, 25 листопада, число 10.

А цього року на мандрівці навчився я ось чого: – Треба було нести воду в їдунках яких 20 мінут до нашого постою. За порадою одного з товаришів мандрівки, що приглянувсь життю чужинців, накриваю їдунку папоротними листками, так, що прилягають до поверхні води немов сітка. Ні краплинки води я не стратив, хоч їдунка гойдалася в руці й треба було йти під верх по доволі камінистій стежці.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Черемош на перехреснім коло Жабя». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Черемош на перехреснім коло Жабя». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Малими хлопцями мали ми ось яку забаву. Видовбували в землі ямку, клались ниць до неї і стогнали. Земля скріпляла стогін до несамовитости. Селяне казали, що щось несамовите стогне, а тяжко було зорієнтуватися звідки це походить. – Щось подібного стрінув я в описі війни, де автор подає, що годі було знайти раненого, як він лежав долілиць (звернений лицем до землі) і стогнав. Чи не можнаб цього способу ужити до сиґналізації.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Стайки». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Стайки». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Сучасний тип наплечника дошкулює кождому мандрівникові а то тим, що як приходиться за чимсь пошукати, то або треба цілий його склад перекидувати і в ньому повстає непорядок, тай пакуй його на ново, або треба перепаковувати поодинокі річи і назад вкладати. В Форальберґу від кількох літ шиють наплечник дещо інакше. Є то вперід обширний мішок, який складають з гори в низ в великі збирки і їх зшивають. Ці збирки є лишень від сторони дверньої. Так повстає одна велика кишеня, що прилягає до плечий і ряд менчих за нею. До великої вкладають коц і біля, до менчих (є їх 6–8) вкладають по громадкам другі річи. Легко все знайти тай нема мороки що буде нас все щось гризти в плечі, як що недокладно спакуємо наплічник.

Джерело: Blue boy [Гайдучок С.]. Може Вам придасться знати // Молоде Життя. Часопис українського Пласту. – Львів, 1929. – 25 падолиста. – Чис. 10. – С. 13.

Степан Гайдучок (13.03.1890 р., село Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., місто Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український спортовий союз», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові та ін.), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Сова А. Де можна відпочити після карантину в Карпатах, або опис Степаном Гайдучком мандрівки Чорногорою. URL: https://photo-lviv.in.ua/de-mozhna-vidpochyty-pislia-karantynu-v-karpatakh-abo-opys-stepanom-hayduchkom-mandrivky-chornohoroiu/ (дата звернення: 29.05.2020).