Під вежею Луцького замку знайшли посуд із зображенням династії королів Великобританії
30 метрів окольної стіни Луцького замку розчистили археологи разом із групою студентів-істориків СНУ імені Лесі Українки.
Старовинна цегляна кладка, арки, оборонні майданчики – такі знахідки виявили на місці муру XV століття, розповідає археолог Віктор Баюк, йдеться в сюжеті Суспільного.
Допомогти у розкопках окольної стіни запросили десятьох студентів. Вони, зі слів археолога, мають досвід в подібних проектах.
До нас це ніколи ніхто не робив, не розкопував, тому дуже цікаво усвідомлювати що ми перші, цікаві знахідки тут такі – наприклад та сама арка, бойова площадка, дуже були раді, що знайшли магістраль, досліджували з чого вона, – каже Богдан Миткалик.
Після остаточної розчистки стін археологи разом із архітекторами та науковцями, зі слів Віктора Баюка, планують відновлювати первісний вигляд цієї частини муру. Для цього розкопки фотографують, роблять креслення стін і готують науковий звіт про знахідки.
Разом з тим під час розкопок у підземеллях вежі Чарторийських знайшли рештки посуду із зображенням Ганноверської династії королів Великобританії, повідомив у фейсбуці голова Волинської регіональної спілки археологів України Віктор Баюк.
На знахідці бачимо надпис англійською «heal english Opa..» та зображення лева. Скоріше за все це частинки посуду.
Герб скоріше за все належить Ганноверській династії.
Довідково:
Ганновери – династія королів Великобританії з 1714 по 1901 роки. Гілка стародавнього німецького роду Романових, до початку XVIII століття правила Брауншвейг. До 1837 року також ще правляча династія Ганновера, який перебував з Великобританією в особистій унії.
Багато в чому чужі англійській культурі ( перший король зовсім не говорив по-англійськи), Вельфа виявилися на британському престолі завдяки Акту про престолонаслідування 1701 року відрізали шлях до британської корони всім численним католикам , які перебувають у родинних стосунках з Стюартами.
Доба Вельфів, відома також як георгіанський епоха (перших чотирьох королів звали Георгієм), – період посилення парламентаризму в Великобританії, ослаблення королівської влади, становлення британської демократії. При них сталася промислова революція і почав бурхливо розвиватися капіталізм. Це і період Просвітництва і революцій в Європі, війни за незалежність американських колоній, завоювання Індії і Французької революції.
Стосовно до XIX століття прийнято вести мову не про георгіанську епоху, а про період Регентства (перша третина XIX століття) і Вікторіанської епохи – 64-річному правлінні Вікторії. Вікторія не могла успадковувати ганноверский престол, тому з 1837 по 1867 рік (рік анексії Ганноверського королівства Пруссією) в Ганновері правили нащадки одного з братів Георга IV – герцоги Камберлендскі ( Ернст Август I і Георг V ). Ще одна гілка роду проживала в Англії, носячи титул герцогів Кембриджських.