Діти з Полтавщини натрапили на поховальні скарби хана Кубрата
Підпасич 12-річний Федір Деркач натрапив на великий скарб неподалік селища Мала Перещепина тепер Полтавської області 11 червня 1912 року. Перечепився за верхів'я золотої посудини на піщаному пагорбі.
Хлопець одразу позвав свого друга 14-річного Карпа Маджара, з яким і викопав знахідку. Діти показали її батькам, але ті вирішили, що якісь злодії приховали награбоване з церкви. Показали священнику і владі, а ті передали вість до Полтави. Майже миттєво вона рознеслась і селом, яке кинулося до пагорба накопати і собі прикрас.
Уже за 2 доби з Полтави приїхали поліція і археолог Іван Зарецький, який розпочав не стільки розкопки, скільки вилучення набраного селянами у кишені золота. Звістка про великий скарб надійшла й до Петербурга.
Тоді на поверхню підняли понад 800 золотих та срібних предметів загальною вагою у 75 кг. Остаточні роботи з росчистки могильника провели під наглядом археолога з Петербурга графа Олексія Бобринського. Припустили, що поховання належало представникові тюркської кочової знаті чи якомусь вождю.
Під конвоєм до столиці імперії вивезли 35 болгарських, візантійських, перських, аварських коштовних посудин, позолочену кінську збрую, золоту палицю, залізний меч із позолоченими піхвами та руків'ям, фрагменти інших мечів, кинджалів і цілу сокиру, пряжки від поясів, золотий торквес, сережки, 7 смарагдових, гранатових, аметистових, кришталевих, сапфірових браслетів і золотих перснів, намисто із золотими візантійськими монетами, елементи одягу із нашитими монетами та безліч інших речей. Їх передали до Ермітажу, де зберігаються дотепер.
Пізніше, у 1980-х, німецькі вчені припустили, що могила належала хану Кубрату (605-665 р.) - засновнику Великої Булгарії. Такий висновок зробили завдяки розшифровці на золотих перснях монограм Кубрата і його дядька Органа.
Перещепинський скарб назвали найбільшим у Східній Європі. Відомо, що планів навіть часткового повернення предметів в Україну немає і, ймовірно, ніколи не з'явиться. Лише одна монета зі скарбу зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї. 2001 року на місці знахідки болгари України встановили могильну плиту ханові із написом "В єднанні сила".
